Учора були вибори й обіцянки, а що буде завтра?

Шанувальники київського «Динамо», окрім переглядів матчів по телевізору, сторінок спортивних газет чи безпосереднього спостереження за грою, мабуть, цікавилися його історією. Якщо так, то не могли проминути досить цікавий і водночас сумний факт: 1943 року «Динамо» було змушене грати із солдатами СС, за перемогу (з великим розривом!) п'ятьох динамівців було розстріляно в районі Сирця. Комусь це відомо, а хтось взагалі про це не чув. Та факт залишається фактом.

І от саме цього року згадали про несправедливо забутих гравців «Динамо» далекого 1943 року. І якраз напередодні виборів міського голови.

21 травня біля могили поклали квіти, а жеку № 605 було віддано наказ доглядати за нею, бо це місце належить до визначних пам'яток Києва. Цікаво, що «Динамо» має більше відношення до Григорія Суркіса, а на місці події був Олександр Омельченко. Чи можна це було пояснити переманюванням виборців з одного табору до іншого? Мабуть. Чи, можливо, пан Омельченко таки отримав листа від студентів Інституту журналістки Київського державного університету ім. Тараса Шевченка й вирішив відреагувати на нього певним чином? У нас, сказати до слова, ніщо не робиться без голосу зверху, і тут саме такий випадок.

Справи все ж пішли на краще. Та чи надовго? Але хочеться вірити, що після виборів мера (і перемоги пана Омельченка) могили футболістів «Динамо», що загинули у 43-му році, все-таки не забудуть.