В очікуванні...

Олена ПОПОВА, завідувач кафедри української філології Севастопольського міського гуманітарного університету, кандидат педагогічних наук, доцент:

— Цей тиждень напружений, під гаслом очікування і віри — в цьому і плюси, і мінуси. Але віра й гордість переважають. У мене в ці дні професійне життя не зупиняється, начебто все як завжди: лекції, відкриті заняття, залікові уроки студентів-практикантів, підготовка до університетських науково-методичних заходів. Але думками часто далеко за межами Севастополя — в Києві на майдані Незалежності моя дочка разом з однокурсниками-могилянцями. При першій нагоді вмикаю онлайн-трансляцію або огляд останніх новин. Пишаюся нашою молоддю. І віриться, і не віриться, але успіх буде! Вони вже інші! Адже не може світ політиків не чути й не бачити, що Україна гідна цивілізаційного розвитку, що її рух не зупинити.

Володимир СОРОКІН, журналіст:

— Позитивне  — це те, що поки у нас досить тепло, порівняно з іншими регіонами. Негативне особисто для мене — оголошення про те, що асоціація з Євросоюзом призупинена, тому що, чесно кажучи, як людина, яка займається цим питанням і досліджує його, я очікував, що підписання відбудеться. Хоча я розумію, що мінусів у цьому на даному етапі набагато більше, ніж плюсів, але ці плюси відкладені в далеку перспективу. Насправді підписання асоціації з Євросоюзом —  скоріше, не крок в Європу, а численні можливості для України, передусім, можливість змінити себе. Всі закони, які пропонує Євросоюз для прийняття всередині країни, це, по суті, крок до європеїзації нашого юридичного простору, для підвищення демократії всередині України, можливість для народу більш активно проявляти свою позицію. Зараз ніхто не забороняє, але ніхто і не в захваті від того, коли народ виходить на вулиці й відстоює свої права, — це підтверджують останні події, які відбуваються як у Києві, так і в інших містах. Єдине, де все нормально в демократичному плані зараз, — це західні області, де студенти вийшли на вулиці, але там сама влада підтримує ідею євроінтеграції.

Анатолій СІВАК, кандидат історичних наук, доцент:

— Позитивним для мене цього тижня був той факт, що український народ, а особливо молодь, показали, що вони мислять по-державницьки, що вони розуміють, що їх чекає в Європі й що може чекати в Митному союзі. Молоді обличчя, енергійні виступи йдуть від щирого серця — це дуже піднімає настрій нашій спільноті, думаю, що це найбільш значна подія не тільки цього тижня, а й останніх десятиліть. Негативним є несподіваний оберт в політиці нашої влади, ганебний оберт і для України, і для Європи. Хотілось би, щоб європейські лідери розуміли, що вони мають бути зацікавленими в членстві України в ЄС, але тут теж є своя ціна. Це справа спеціалістів, але щось можна зробити, як зробила Європа для Польщі, Угорщини, Чехії — тих країн, які проходили цей шлях до нас.

Я, звичайно, за Європу. Якби у мене була така можливість, я би стояв на Майдані. Зараз починається колосальний політичний, економічний тиск на Україну. Наш уряд говорить про те, що ми знищимо свою економіку, якщо Росія виконає свої погрози, закриє для наших підприємств свій ринок, особливо це стосується підприємств Донецька, Луганська, Мелітополя тощо. Але потрібно мобілізувати свої економічні ресурси, населення і пройти цей рубіж, як пройшла Польща, Литва, Естонія, які свого часу теж піддавалися тиску з боку «братньої» Росії. До того ж, яка альтернатива? Тайговий шлях із цими вибоїнами, з цими ведмежими обіймами, принизливий, страшний.

Євгенія АТРОХОВА, вчитель української мови і літератури гімназії №8:

— На цьому тижні в нашій країні відбулася чергова подія, яка об’єднала багатьох людей. Це — Євромайдан. Якщо говорити про хороше в моєму житті, то цього тижня моя дитина порадувала мене хорошими оцінками — це однозначно добра новина; студентка, яка проходить практику в нашій школі, сумлінно підготувалася до уроків, мені не довелось їй допомагати, вона все зробила самостійно, учні добре працювали на уроках — це для мене позитивна новина. А погане — те, що весь час відчуваю втому від роботи, бо останнім часом багато працюю. Щодо подій, які стосуються євроінтеграції, то я вважаю, що головне для України — це не втратити своєї національної та культурної гідності, куди б ми не рухалися. Вважаю, що крок в Європейський Союз — це, безумовно, крок до розвитку. 

Богдан МОРОЗ, голова громадської організації «Конгрес українців Севастополя»:

— Протягом тижня, що минає, відбулось чимало подій зі знаком «+», одна з них — це Євромайдан, який згуртував прихильників європейської інтеграції України. Приємно, що він не обмежився столицею України, а діє в багатьох містах нашої країни. А погане — це те, що чиниться шалений спротив з боку проросійських організацій і не тільки. Ректори севастопольських вищих навчальних закладів (і не тільки севастопольських, а багатьох інших) забороняють студентам виходити на акції протесту, на євромайдани під загрозою виключення з університетів, інститутів. У такий спосіб ми повертаємось у минуле, таке ж було і в Радянському Союзі. Вважаю, що Митний союз — це занепад України, це шлях у минуле. Україна географічно розташована у  центрі Європи. Крим, Херсонес (Севастополь) вплетені в цю історичну канву з давніх-давен. Тому наша країна має бути членом Європейського Союзу.