«Від кожного — по камінцю»
Українське суспільство часом навіть не усвідомлює, скільки роботи у нього попереду. Над покращанням якості життя, соціальної інфраструктури, над власними цінностями. А поки навіть маленька частина цього не зроблена — будемо скаржитись і шукати винних (чи по-українськи точніше — крайніх) в усіх наших проблемах.
Штрафи, екологія... Ці питання в нашій рубриці підняли жителі курортної перлини України — кримчани, які сьогодні живуть, виявляється, зовсім не курортним життям...
Галина КНЯЗЕВИЧ, автолюбитель, добросовісний платник податків:
— Днями з’явилося повідомлення, що Кабінет Міністрів подав в Верховну Раду законопроект про підвищення податків із власників транспортних засобів у три рази! За рахунок цього депутати думають поправити стан місцевих бюджетів і поповнити їх на 1,61 млрд. грн., які, ніби, будуть використані на ремонт доріг. І це при тому, що у нас і так самі високі в Європі податки на автотранспорт, в той же час — самі погані дороги! Але як же влада в інших країнах за менші податки тримає шляхи в кращому стані?!
І друге питання: чи дасть можливість це підвищення поліпшити наші дороги? Ой, сумніваюся. Наприклад, недавно прочитала в газеті, що голова Постійної комісії кримського парламенту по промисловості, будівництву, транспорту, зв’язку і паливно-енергетичному комплексу Віктор Агеєв сказав, що в Криму біля 49% власників транспортних засобів мають пільги і не платять дорожній збір. А це спричиняє за собою недоотримання бюджетами грошей, призначених на ремонт і відновлення доріг. Так, може, не треба пільги роздавати, а то податок на автотранспорт збільшать утроє, а потім утроє більше пільг роздадуть, а постраждають — ті ж дороги і ті ж добросовісні платники податків. За що?
Олена СЕЙТУМЕРОВА, менеджер по продажу, учасниця суботників з озеленення:
— Риштування Криму в останні роки знищуються пожежами, а лісосмуги в степовій зоні не тільки згоряють під час підпалів стерні, але і нещадне вырубуются на дрова. У Криму в деяких місцях поновлюються «чорні» бурі — природні явища, коли смерчі, що розгулялися, і сильний вітер підіймає в повітря тонни пересушеного грунту, видувають верхній родючий шар гумусу. Один сантиметр родючого шара створюється природою декілька сторіч. За даними Кримського державного аграрного університету, в степових районах Криму за рік здувається 22,7 т. грунту з гектара. А по інформації Українського НДІ лісового господарства і агролісомеліорации кожний гектар лісонасаджень захищає від вітрової ерозії 20–25 га рілля.
Рескомлес Криму провів цілу серію акацій по озелененню півострова. У ній взяли участь тисячі кримчан. Симферопольцы посадили більше за 50 дерев в районі водосховища. Усього в місті вже висаджено більше за 300 дерев і понад 2 тисяч чагарників. У майбутніх вихідних пройде ще один суботник, на якому планується висадити в місті більше за 700 саджанців. Тисячі молодих саджанців горіха і ясена висадили в Бєлогорському районі, де поставили задачу відновити всі лісосмуги. Для цього використовуються гроші як бюджету, так і кошти, зібрані в ході екологічного телемарафону «Подаруй життя лісу», проведений Рескомлісом спільно з Гостелерадіокомпанией «Крим». Свої внески небайдужі кримчани з різних кутків республіки вносили на спеціальний рахунок кримської організації Товариство лісоводів України протягом півроку. Тому висаджені лісосмуги можна сміливо назвати общекрымскими.
Це добре. Але ось погано те, що рескомліс і зеленхози вважають своїм обов’язком посадити Саджанці в землю, а догляду за ним не організували. Недавно взнала, що велика частина висаджених під час суботників саджанців, як правило, гинуть. Так, попередня серія посадок дерев була в Криму під час минулої виборчої кампанії, так там, за даними фахівців, 90% дерев не прийнялися і всохли. Навіщо ж тратити даремно добродійні кошти і труд? Я думаю, що нові посадки потрібно закріпити за тими трудовими колективами, які їх висаджували, і вони будуть любовно залицятися за своїми деревцями, не дадуть їм загинути, будуть організувати поливи і охорону.
