Від системи державної до культурної
Тиждень, що минає виявився для респондентів «Дня» напрочуд насиченим. Адже поруч з політичними перипетіями вирували події культурні. Варто лише виокремити початок вже IV Міжнародного фольклорного фестивалю «Країна мрій». Про це та про дещо інше читайте далі у нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?»
Олександр КРУКІВСЬКИЙ , начальник управління муніципального розвитку Житомирської міської ради:
— З погляду суспільної ситуації добрим вважаю підписання угоди про створення великого правого блоку минулої середи. І навіть не стільки в контексті майбутніх парламентських виборів, оскільки вважаю, що це позитивний крок насамперед у плані розбудови партійної системи в нашій державі. Після виборів в ньому може виникнути негатив, оскільки з огляду на кількість партій, що увійшли до цього блоку, буде складніше згуртовано працювати. Але з іншого боку на поверхню вийде той інтелектуальний потенціал у правому таборі, зокрема, рухівців, УНП, «Собору», який останнім часом не був запитаний і залишався у тіні. Тепер вони мають можливість довести свою спроможність справами. Розвиток процесу формування партій на ідеологічній основі це добре. Щодо негативу, то вважаю, що наша міська громада не активна і не сформована. Останніми тижнями ми регулярно проводимо збори, де обговорюємо питання створення структур самоорганізації населення і об’єднань співвласників багатоповерхових будинків (ОСББ). Але у людей в головах засів менталітет інвалідів — хтось їм повинен все робити. Розуміють ситуацію одиниці. І ці негативні враження підсилюються з кожним днем. І місцева влада, і центральна слабо впливають на просвіту у зазначеному відношенні пересічних громадян. А без цього реформи на державному чи місцевому рівні приречені, оскільки кінцевий споживач не готовий до них. Якщо спробувати висловити прогноз, то процеси реформування житлово-комунального господарства можуть загальмуватися, оскільки зараз ймовірна експлуатація популістських гасел щодо необґрунтованості тарифів на газ, електропостачання, комунальні послуги. Внаслідок цього в їх оплаті може утворитися «діра» у 1 — 1,5 місяці, що може дестабілізувати ситуацію, на відновлення якої може знадобитися 4 — 6 місяців. І тоді можливе призупинення надходження мільярдних сум, які планується виділити для житлово-комунального господарства.
Ірма СЕМЕНКО , мистецтвознавець:
— Найприємнішою подією цього тижня, для мене особисто, був початок етнофестивалю «Країна мрій». До того ж, цього року він припав на святкування Івана Купала. Це не просто згадка всіх українських традицій. Це фестиваль єднання українського духу. На якому ще заході українці, та й гості країни, зможуть разом поспівати українських народних пісень, потанцювати під фольклорну музику, насолодитися грою бандуристів... До речі, незабутнім для мене залишилися уроки створення ляльки-мотанки та гончарства. Я щиро сподівалася, що у мене вийде глечик, але сподівання залишилися марними. Хоча враження неповторні. Ще з нетерпінням чекаю на виступ Джорджа Майкла, що відбудеться вже у понеділок. Обіцяють шалене шоу.
Серед негативу тижня, що минає, я б виокремила те, що планують закривати арт-майстерні, що на Андріївському узвозі. Це просто неподобство. Адже вони цікаві не лише жителям Києва, а й гостям столиці.
Ольга МАРТЬЯНОВА , керівник районної програми «ЦСПР» Оболонського центру соціальних служб сім’ї, дітей та молоді:
— Почнемо з хорошого. В МДЦ «Артек» відкрився дитячий кінофестиваль, де фільми-переможці обирають глядачі-діти. У цьому дійстві беруть участь багато відомих артистів України та країн СНД. Наша держава представлена досить непоганим фільмом Оксани Байрак «Аврора». Також я отримала задоволення від результату голосування на проведення ХХII Зимових олімпійських ігор, право на яке отримало російське місто Сочі. Ще одна приємна новина — ознайомлення з напрямками роботи директора Державного центру для сім’ї, дітей та молоді Артура Горіна. Неприємно вразила велика кількість сміття біля оболонського озера із системи Опечень. Не тільки те, що не прибирають, а більше — люди забруднюють місця відпочинку та не знають культури поведінки у суспільстві та на природі. А ще турбує те, що страшенним темпом місто Київ забудовується багатоповерховими будівлями, втрачає свою самобутність і неповторність.
Сергій СОЛОД , художник:
— Цей тиждень виявився для мене дуже вдалим як для митця. Та, зрешто, як і для людини. З моїми друзями ми вирушили у подорож на Шацькі озера — з наметами, спальниками — усе, як і має бути. Раніше там бувати мені не довелося, а тому я відчув, що відтепер маю ще один привід, аби пишатися власною країною, її чарівністю, природою. Шацькі озера — це не просто водойми, а ще й ароматні ліси, заквітчані зелені пагорби. Щороку там буває значна частина населення всієї нашої країни. Хоча до позитивів це зарахувати навряд чи можна, адже наші туристи, як відомо, залишають по собі доволі помітні сліди. Проте враження від природи навіть грубі сліди «цивілізованого» відпочинку зіпсувати не можуть.
Мені вдалося побувати на декількох екскурсійних поїздках. Найцікавіша — водяна подорож на катері по найбільшому Шацькому озеру — Світязю, до його острова. Світязь видається безкраїм і нагадує море. А ще за своїми масштабами схоже на американське озеро Онтаріо, яке так само вражає своєю безкрайністю.
Нам з друзями вдалося навіть порибалити. Щоправда, в іншому озері — Чорному Великому. У народі його називають «надією рибака». Місцеві жителі розповіли нам, що, виявляється, справа в тому, що там гарно прижилися завезені сюди судаки та інші породи риб. Тепер Чорне Велике — це рай для рибалок. Тут завжди можна зустріти людей із вудками.
Кожне місце на Шацьких, яке мені доводилося бачити, вражало моє око як митця. Абсолютно все хотілося зобразити, перенести на полотно. Але вдалося мені написати тільки один великий пейзаж із зображенням відомого Світязя на світанку, коли він і уся його флора та фауна тільки прокидається від нічного сну і зустрічає ранок. Це краса, яку неможливо переказати словами і зобразити пензликом. Це краса, яку могла створити тільки українська природа.
