Віддушина в житті
Вельмишановна Ларисо Олексіївно, журналісти і весь колектив редакції газети «День»!
Прийміть від моєї родини найщиріші вітання з нагоди 15-річчя виходу газети, яка обстоює національні інтереси України. Дуже шкодуємо, що познайомилися з цим виданням лише 2009 року. Тож передплачуємо лише другий рік. Газету читає вся родина — п’ятеро дорослих та одна студентка, даю почитати сусідам, знайомим, але завжди прошу, щоб повернули, бо п’ятнично-суботні номери зберігаю, знаю, що багато матеріалів знадобиться для онучки-студентки — вона гуманітарій.
Дуже рада, що вашу газету читають, цінують, у ній друкуються дві постаті, яких я разом з усією Україною глибоко шаную як духовних провідників нашої епохи, — Ліна Костенко та Оксана Пахльовська. Моя родина дуже вдячна цим мудрим та мужнім жінкам за їхню громадянську позицію та підтримку Юлії Тимошенко — вони привітали її листом до СІЗО з нагоди 20-річчя Незалежності України.
Моя сестричка А. Виграненко, яка мешкає в Лубнах Полтавської області, передплачує за моєю рекомендацією газету «День». Із цікавих, на її думку, матеріалів істориків, викладачів вишів, про історію України, які мають, за її оцінкою, надзвичайно велике значення, вона знімає копії та розносить по десяти школах міста, бо знає, що не всі вчителі можуть дозволити собі з такою низькою зарплатою передплатити періодичну пресу.
Зв’язок газети «День» зі студентами та учнями шкіл має неоціненне значення для інтелектуального розвитку молодого покоління нашої держави.
Дуже цінними в газеті є сторінки «Пошта «Дня» — зворотний зв’язок із читачем, що дає змогу редакції, та й усій аудиторії газети, знати, чим живе країна, які є проблеми, що цікавить людей.
З великим сумом прочитала статтю Лариси Олексіївни «Про мою Маму». Співчуваю Вам. Стаття навіяла спогади і про мою маму, яка теж пішла у вічність. Дивлюся на фото в газеті й серцем відчуваю, що наші старенькі мами дуже схожі, і їхня жертовність, працелюбність, безмежна любов не зникли, вони трансформувалися в душах їхніх дітей, онуків та правнуків. Дякую за Вашу щирість.
Слухаю радіо «Культура». Це для мене, як і газета «День», — віддушина в житті. Поділюся радістю, що багато тих, хто додзвонюється на цей канал радіо, є щирими шанувальниками газети «День». Дуже вдячно і щиро відгукуються про головного редактора Ларису Івшину та увесь колектив. Настільки приємне, захопливе враження на людей справила фотовиставка «Дня» в Українському домі. Я просто заздрю відвідувачам цієї виставки, бо за станом здоров’я не змогла потрапити туди. Хоч я давно відзначила професіоналізм фотокореспондентів. Коли втомлююся читати, то з великою втіхою знайомлюся з фото на сторінках газети. Вони лікують душу своєю щирістю, добром. Чого варте фото «Контрольне зважування» або «Воістину віруючий». А ще «Мінськ. А ви що подумали?». Дякую!
Від щирого серця бажаю Вам, Ларисо Олексіївно, та Вашому колективу нових досягнень, розширення кола читачів, цікавих тем, творчих успіхів.
