«Відкрились очі на важливість власної безпеки»

Христина МИГАСЮК, віце-президентка Європейського Молодіжного парламенту — Україна, Львів:

— З хорошого:

Отримали з командою грант на реалізацію проекту, тому була задоволена роботою. Минулої неділі в прекрасну погоду в ідеально затишній кав’ярні вчила шведську. Не знаю, що це за магічна мова, але я просто не можу відірватися. Я безумовно щаслива в такі моменти. Також відкрила лист від подруги з Бельгії, що прийшов ще на різдвяні свята. Так прекрасно, що люди досі шлють листи. А ще я з’їла найпрекрасніший в світі шпинатний пиріг — що може бути краще?

З поганого:

Не взяли на стажування, про яке думала кожного дня останні півроку. Почувала себе вкрай пригніченою. А ще, як завжди, забувала дзвонити батькам та приділяти увагу близьким мені людям через речі, які нібито зараз «важливі».

Я стараюсь уникати того, щоб дивитись новини. В Україні — це ж одні екстрими — то Ранейєр зайшов на ринок і всі щасливі, або якісь тотальні зради або катастрофи, як у Кемерово. Єдиний плюс із цього всього, що в суспільства відкрились очі на важливість власної безпеки.

Андрій ОЛЕФІРОВ, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Фінляндії:

— На тижні, що минає, демократична спільнота, як і у випадку запровадження санкцій проти РФ через агресію проти України, знову продемонструвала солідарність у видворенні російських дипломатів.

Так, Фінляндія вислала одного російського дипломата. «На своєму засіданні 22—23 березня Європейська Рада засудила атаку в Солсбері і погодилася з оцінкою уряду Великобританії щодо великої ймовірності відповідальності Російської Федерації за цю атаку, і що немає ніяких правдоподібних альтернативних пояснень. У своїх висновках Європейська Рада підкреслила, що ЄС та його держави-члени повинні посилити свої можливості щодо запобігання гібридним та кібер-загрозам, контррозвідці та хімічним, біологічним, радіологічним та ядерним ризикам», — йдеться у спільному рішенні Президента і уряду Фінляндії.

27 березня 2018 року виповнилося 4 роки з дня ухвалення Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України, яку підтримали 100 країн, у тому числі. Фінляндія та Ісландія. Ця підтримка є незмінною й зараз.

На жаль, інша подія — нещодавнє надання Німеччиною дозволу на будівництво газопроводу «Північний потік-2», суто політичного проекту В.Путіна, грає на руку Кремлю і послаблює єдність ЄС. Щиро сподіваюся, що європейські політики виявлять солідарність і змінять енергетичне законодавство ЄС, яке розглядатиме ПП2 відповідно до т.зв. 3-го енергетичного пакету. 

Важливою подією у контексті протидії російській пропаганді у Фінляндії стало повідомлення про порушення кримінальної справи проти Йохана Бекмана, який звинувачується у переслідуванні і грубій образі честі і гідності фінської журналістки Єссікки Аро через її викривальні статті як щодо нього, так і фабрики російських тролів. Й.Бекман є одіозною фігурою, котра у російських ЗМІ обливає брудом Захід і Україну. Неодноразово незаконно відвідував Крим і Донбас. У разі засудження Й.Бекмана це стане гарним сигналом для усіх російських пропагандистів у Європі.

Марія КОРПУСОВА, викладачка кафедри прикладної лінгвістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова:

— За останній тиждень трапилось багато нового досвіду, танці із заплющеними очима, зустрічі із близькими подругами, розмови із відритими серцями, знайомства із щирими людьми, було багато посмішок дитини — і це найцінніше. Негативні емоції викликає усвідомлення того, що люди в загальній масі стали дуже егоцентричними, мотивованими тільки грошима і байдужими до оточення, живучи за принципом «моя хата скраю». Я дуже давно «відключаюся» від читання чи обговорення новин, бо вважаю, що це марна трата своєї енергії. Завжди намагаюсь пам’ятати, що те, що відбувається у світі, неможливо розділити на «хороше» та «погане». Є реальність, яку людство творить своїми думками та діями. Тому саме цінне, що я можу робити — кохати свою сім’ю, робити професійно і чесно свою справу, берегти навколишній світ, ділитися тим, що мені посилає Всесвіт.

Оксана ТРУШИК, психолог, засновниця і директорка спеціалізованого центру «Ладо», Харків:

— За цей тиждень зі мною сталось багато хорошого. По-перше, я долучилася до руху EdCamp, спробувала себе в якості експертки на (не)конференції. На цій події я, нарешті, побачила саме тих вчителів — білих ворон, які хочуть змінюватись, хочуть проводити цікаві уроки, використовувати сучасні технології та розуміють, що треба змінюватись самим, щоб змінилася система освіти. Із хорошого також було те, що я їхала з ввічливими водіями та в дуже чистих потягах. Це впливає на мене позитивно, бо я багато подорожую, дуже приділяю увагу комфорту.

Із хорошого в країні — круглий стіл на тему працевлаштування людей з особливими освітніми потребами. Чому для мене це важливо та надихає? Тому що я багато сил витратила на створення сервісу для маленьких дітей з особливостями розвитку і мені дуже шкода тих зусиль, бо вони можуть бути марними, якщо діти, які підростуть, не зможуть їх використовувати.

З поганого, що зі мною трапилось чи вплинуло на мене, слід зазначити дороги. Це якийсь суцільний жах, відсутність асфальту, ями. Якщо у своїй сфері я знаю, що робити, знаю, як працювати з людьми, то тут я відчуваю безпорадність та демотивацію. Бо я не можу зрозуміти, що і як треба робити, щоби асфальт перестав сходити разом зі снігом.

Ольга ЧЕБАНОВА, лікарка-інтернка Одеського обласного консультативно-діагностичного центру Одеської обласної ради:

— Кожен день хороший по-своєму. Останні дні особливо гарні довгоочікуваною появою сонечка. Це неможливо не відзначити після настільки тривалої зими. На цьому тижні здала черговий іспит на шляху до професії лікаря. На дуже великі роздуми наштовхнула трагедія в Росії. На це не можна просто заплющити очі або абстрагуватися, навіть якщо сильно захотіти, тому що дуже багато інформації абсолютно у всіх джерелах. Але я і не хочу на це заплющувати очі. Я за усвідомленість і аналіз всього того, що відбувається. Ми кожен день беремо на себе відповідальність за, наприклад, перехід дороги на червоне світло, викидання сміття повз урни або хабар у пожежній службі. Кожен, абсолютно кожен у змозі змінювати світ, спочатку навколо себе, а з «ефектом доміно» ці зміни підуть далі.