Я проти містечкового ставлення до Міста!

На превеликий жаль, необхідно констатувати, що столиця України за рівнем загальної культури, широти світогляду її нинішніх жителів перетворюється на рядову провінцію.

При цьому потрібно зазначити, що нинішня міська влада в особі її керівників у міру своєї компетенції робить досить багато для того, щоб Київ став дійсно сучасним європейським містом.

Одна з головних причин такого становища, на мій погляд, полягає в інтенсивній міграції населення. Не відкрию Америку, якщо скажу, що і переважна більшість високопоставлених чиновників, які мають сьогодні реальну владу на Печерських пагорбах, від яких значною мірою залежить збереження архітектурних, історичних, наукових і культурних традицій Києва, — це нещодавні жителі української і навіть російської провінції. Для них, цих новоспечених киян, Київ — це, на жаль, той же Житомир, Чернігів, Херсон, Миколаїв, Дніпродзержинськ, Курськ, Свердловськ, з яких вони прибули, — тільки розміри трохи більші.

Одне тільки чергове скликання Верховної Ради додає столиці 350— 400 нових жителів з української глибинки. Звідси і містечковий підхід до традицій і проблем древнього Києва. Ну скажіть, хіба могли б колишні дніпропетровці, котрі прожили багато років у цьому обласному центрі, а нині кияни — керівники нашої держави, ухвалити рішення про перейменування центральної вулиці Дніпропетровська на вулицю Махтумкулі з встановленням біля центрального універмагу пам'ятника цьому туркменському філософу? Упевнений, що навіть думки такої не допустили б. А тут, у Києві, де живуть без року тиждень, мабуть, вважають за цілком допустиме, без урахування думки киян, дати «вказівку» міськадміністрації перейменувати до приїзду туркменбаші одну з центральних вулиць у серці столиці — Прорізну, — на Махтумкулі, а в затишному сквері поставити виготовлений туркменською стороною пам'ятник цій особистості народу Середньої Азії! Гадаю, що й у страшному сні не можуть собі уявити і колишні харків'яни, котрі волею долі стали номенклатурними жителями напрестижніших районів столиці, щоб поруч з неповторним архітектурним ансамблем центральної площі Харкова — Держпромом, держуніверситетом, готелем «Харків» забабахали в парку ім. Шевченка висотний офіс комерційного банку чи готель-хмарочос типу «Хілтон» або «Холідей». А в центральній, історичній частині Києва — на майдані поруч з Софіївським собором і в Маріїнському парку на схилах Дніпра — на святих для багатьох поколінь киян місцях — виявляється, можна.