З Україною у серці, або

З Україною у серці народились ми.

Хоч далеко всі живемо від рідної землі,

Проте пам’ять не згасає,

а любов наша живе

До країни, де могучий

та широкий Дніпр реве.

Із таким гаслом уже понад 70 років існує українська громада міста Ковентрі, яке розташовано у самісінькому центрі Великобританії. Українців, які переїхали з різних історичних причин та сімейних обставин, різних за фахом та віком, об’єднує одне — любов до України. Це почуття вони успадкували від своїх батьків, і це почуття вони передають своїм дітям та онукам.

1947 РІК

Історія української діаспори у місті Ковентрі бере свій початок у післявоєнні роки. Це був тяжкий час для всіх:  спочатку німецька окупація України, табори, а потім гоніння українського народу та сталінські репресії — все це змусило деяких українців залишитися жити у Великобританії. Влітку 1947 року 37 українців прибули з Німеччини до міста Ковентрі. Вони оселилися, знайшли роботу, проте думка про рідну Україну ніколи їх не покидала. Повернутися на батьківщину та отримати тавро «ворог народу» і бути засланими до таборів після всіх тих страждань, які пройшли у роки війни, не хотілося нікому. А згубити свою національну самосвідомість і все, що передавалося поколіннями, — не мали права. Тому, не боячись одягати свої вишиванки та розмовляти рідною мовою, часто збиралися разом, обговорювали політичне становище у світі та Україні, співали українських пісень та згадували своє життя на батьківщині.

Так 11 вересня 1947 року постала ініціатива про створення відділу спілки українців у місті Ковентрі з центральним відділом у Лондоні. Вже через рік у спілці нараховувалося 96 членів. Спочатку збиралися в готелях, церкві та приміщенні текстильної фабрики Котйолдс у Ковентрі, де працювало багато українців. З постійним ростом громади постало питання придбання свого приміщення. У 1957 році спеціально створений для цього комітет розпочав роботу щодо закупівлі будинку, який би служив культурно-освітньою домівкою для громади. Після довгого пошуку натрапили на будівлю на вулиці Лестер Козвей, яку англійська церква святого Марка виставила на продаж. Вона коштувала 4550 фунтів стерлінгів, і це були досить великі гроші на той час. У касі громади не було навіть і половини тієї суми, тому на загальних зборах одноголосно погодилися зібрати решту за рахунок особистих коштів. Так у 1961 році спілка українців у місті Ковентрі нарешті придбала свій будинок, який і до сьогодні є місцем проведення всіх заходів і зборів громади.

ВЛАСНА ШКОЛА, ЦЕРКВА І СПІЛКА

Щоб передати свої знання та рідну мову наступним поколінням, у 1955 році в Ковентрі була відкрита українська суботня школа імені Володимира Великого. Учнями були переважно діти з українським корінням, а деякий час навіть проводилися курси української мови для жінок з інших європейських країн, які після війни вийшли заміж за українців. З 1956 року при школі працює ще і дитячий садочок. Сьогодні суботня школа українознавста у місті Ковентрі нараховує 20 учнів. Їм викладають українську мову та літературу, історію та географію України, вчать українських пісень, танців та народних звичаїв.

У 1949 році українська молодь міста Ковентрі заснувала свою спілку імені Тараса Шевченка (СУМ). Головною метою цієї організації є підтримка національно-патріотичного духу серед юнацтва з українським корінням. Спілка час від часу проводить різні спортивні, розважальні та культурно-освітні заходи, бере участь у різних змаганнях, концертах та фестивалях, які проводить Спілка Українців у Великобританії. Молоді представники української діаспори не раз брали участь в українських таборах не тільки на території Великобританії, а й в Україні. Відоме українське селище під назвою Тарасівка, яке належить українській діаспорі й розташовано у графстві Дербішир, об’єднує всю українську спільноту Великобританії під час щорічних фестивалів та змагань.

Активну участь у житті української громади бере також і організація українських жінок імені Лесі Українки у місті Ковентрі (ОУЖ), яка була заснована 1948 року й на сьогодні нараховує 45 членів. Поряд із загальними та національними святами, які вся громада готує та відзначає разом, жінки також час від часу збираються на чайні бесіди, де діляться своїм досвідом у приготуванні смачних українських страв та розписі пасхальних писанок, проводять різні тематичні зустрічі. Так, наприклад, кожного року жінки відзначають свято героїнь, де згадують життя та діяльність видатних жінок-українок. Поміж цим представниці жіночої організації проводять також і благодійні заходи. Минулого року перед різдвяними святами українські жінки Ковентрі зібрали 79 подарунків, які переслали для українських солдатів у Львівський госпіталь.

Протягом усіх років існування української діаспори у Ковентрі громада постійно підтримує зв’язки з рідною Україною.

Велику роль у житті та діяльності української діаспори у Ковентрі відіграє й українська церква, яка була заснована 1947 року. Окрім недільної служби, на яку збирається громада, у церкві також відзначають усі релігійні свята. На Великдень, наприклад, українці приносять у церкву святкові кошики, наповнені гарно розмальованими писанками та спеченими за стародавніми рецептами паски, а після служби божої громада збирається в українському клубі на спільний свячений обід. Традиційним стало також і проведення кожного січня свяченої вечері, куди залучаються не тільки церква, жіноча організація, але і вся українська громада міста Ковентрі.

АКЦІЇ ПІДТРИМКИ

У 1991 році, коли проголосили незалежність України, для громади це було надзвичайною подією. На велике святкування цієї дати до українського клубу завітав навіть мер міста Ковентрі.

У наступні роки Ковентрійська діаспора також брала активну участь у розвитку української державності. На підтримку помаранчевої революції члени громади провели мітинг перед посольством України в Лондоні. Неодноразово збиралися та проводили акції підтримки під час подій на Майдані. Не один лист був написаний до місцевого депутата з проханням винести питання української незалежності на розгляд до міністерства закордонних справ у Великобританії. А коли 2015 року група тяжко поранених українських солдатів була відправлена на лікування до королівського госпіталю у Бірмінгемі, члени діаспори часто відвідували їх, щоб не тільки підтримати хлопців, а й висловити їм вдячність за те, що вони роблять для України і всього українського народу.

Доцільним буде також згадати і про розвиток регбі в Україні. Так, представник Ковентрійської діаспори Іван Ревко, який є почесним президентом Львівського регбійного клубу «Сокіл», робить великий внесок для популяризації цього виду спорту в Україні, підтримуючи наші команди не тільки на території України, але і в інших країнах Європи.

На сьогодні Спілка українців у місті Ковентрі нараховує понад 150 осіб. Після літніх відпусток, які члени громади переважно проводять в Україні, всі знову зібралися разом в українському клубі. Діти повернулися на навчання до суботньої школи, а громада розпочала підготовку до проведення фестивалю вареників у Ковентрі, який вже став щорічною традицією. На це свято запрошують не тільки українців з різних міст Англії, а й представників інших національностей. Смачні українські вареники та запальна українська музика нікого не залишать байдужими.

Очолює українську діаспору в місті Ковентрі доктор Мар’ян Космірак, який сподівається, що наступне покоління діаспори так само буде шанувати всі ті українські традиції та звичаї, які передаються із покоління в покоління, незважаючи на ту відстань, яка відділяє Великобританію від рідної України.

Архівний матеріал було надано головою СУБ у м. Ковентрі д-ром Мар’яном Косміраком