Забезпечення тилу – теж нагальне питання

...Я — пенсіонер, маю 54 роки трудового стажу (дві необхідні «норми» для нарахування пенсії за віком), пропрацював все життя в енергетиці на Україну, мав непогану зарплату на той час, а сьогодні — пенсію менше 200 у. о. Більше того, якщо  2008 року моя пенсія доходила до 400 у.о., то зараз, як вже казав,  не досягає і 200. Тобто пенсія пересічного громадянина має тенденцію до зменшення. Держава вкотре нахабно обікрала свого громадянина, не скомпенсувавши втрат. А ціни на комунальні послуги мають тенденцію до постійного зростання. Простий, але дуже красномовний приклад. От і говори про соціальну захищеність після цього. Прописна істина — любов, турбота та піклування у Батьківщини та громадян повинні бути взаємними. Лише тоді й Україна відбудеться як соціально справедлива держава. Якщо сказати, що немає можливості  різко покращити соціальний захист громадян, — то це неправда. Треба на законодавчому рівні збільшити відсоток заробітної плати в кожній одиниці продукції й довести його хоча б до 60% (як у Європі) замість тих мізерних 15—17%, при яких неможливе навіть відтворювання трудових ресурсів, не говорячи вже про збільшення їх. Ці та багато інших нагальних соціальних проблем громадян усім відомі, але все і всіх з’їдає тотальна корупція та відсутність люстрації. Ці дії одночасно означатимуть, що рівень і швидкість здобуття надприбутків олігархами також повинен зменшитися на користь трудящих (на відсоток підвищення рівня зарплат в одиниці продукції). Таким чином можливо виконати люстраційну перевірку на патріотизм до України («до глибини власної кишені», за Чикаленком). Підвищення зарплати трудящих автоматично збільшить відрахування в Пенсійний фонд Тільки в такому разі Україна зможе відбутися як держава,  тобто коли не на словах, а на ділі почне піклуватися про своїх громадян і коли Його Величність Закон буде справді один для всіх.

Сьогодні на сході України йде війна з Росією за те, бути чи не бути незалежній Україні. Бойовий дух наших бійців день від дня міцнішає. Аксіомою є факт єднання фронту і тилу. А тил — це сьогодні вся Держава Україна. Тож час вимагає того, щоб вона, нарешті, не тільки на фронті, а й у тилу повернулася обличчям до потреб громадян і стала на захист їхніх соціальних прав. Саме це є запорукою перемоги в боротьбі з агресором.