Здійснення бажань

1.Трагічні події у Скнилові і «Норд-Ост».

2.В Україні я відчуваю себе захищеною від тероризму. Це не у «хаті скраю», а в миролюбній країні, яка нікому не загрожує і не провокує проявів тероризму. Велич держави не у брязкотінні зброєю, а у її спроможності відмовитися від ядерної зброї. Україна — велика країна!

3.«За державу обидно» через безпідставні звинувачення в продажу «Кольчуг» Іраку. Ніхто не надав доказів незаконної торгівлі зброєю, навпаки — обвинувачі вимагають від нашої держави доказів її невинуватості. Американські контролери, мабуть, сплутали державу з героїнею анекдоту, яка «все показує і все розказує», і були вельми здивовані, коли їхній надмірній цікавості поставили заслін. Чути ж від стовпів демократії про «кольчужну» загрозу життю пілотів, чиї бомбардувальники загрожуватимуть життю ні в чому не винних дітей, якось навіть незручно. Адже не Україна скидала атомні бомби на Хіросіму і Нагасакі, і не США добровільно відмовились від ядерної зброї. Прикро і за американську демократію, яка у своїх зовнішньополітичних проявах набуває обрисів сталінізму, не визнаючи презумпції невинуватості.

4.У новорічну ніч я загадала бажання зустріти день народження улюбленої газети в колі її друзів та шанувальників на відкритті традиційної фотовиставки. Воно здійснилося 13 вересня цього року. Цей день став для мене по-справжньому зоряним, осяяним яскравими враженнями від творів фотомайстрів, спілкування з людьми, до яких я ставлюся з пієтетом. Виставка «Новий день. Світло й тіні» викликала великий інтерес. Біля кожної фотографії виникали цікаві дискусії, обмін думками. Лунали українські народні мелодії у виконанні кобзаря. З радістю упізнавала знайомих по фотографіях у «Дні» шанованих журналістів Клару Гудзик, Ганну Шеремет, Наталію Лігачову, Дмитра Кисельова, Наталію Малімон. Особливо пам’ятною і хвилюючою для мене стала зустріч і спілкування з Ларисою Олексіївною Івшиною, людиною, яка багато душевних сил та енергії віддає «українській справі» — вирощуванню паростків громадянського суспільства, популяризації історії України, її культурної спадщини. Лариса Олексіївна уміє знаходити і плекати позитивні якості в людині і в суспільстві важкої післятоталітарної доби. Свято «Дня» прикрасив чудовий подарунок читачам —– книжка «Україна Incognita». А вдома, у Маріуполі, мені було приємно розповідати друзям і знайомим про зоряне свято «Дня» і у відповідь чути захоплені розповіді про цю подію у теленовинах.

4.Добре, що на сторінках «Дня» є місце і для інтелектуальних дискусій, і для життєписів долі «простих» людей, для столичних новин і репортажів з глибинки. Уникаючи притаманної багатьом періодичним виданням «всеядності», «День» насичує матеріали розмаїтістю подій та поглядів. У них відчутне повнокровне життя країни. Розглядаючи проблеми під різними кутами зору, «День» ніколи не втрачає свого стрижня. Радує відданість традиціям і стилю «Дня», мистецтво зберігати їх та продовжувати у нових проектах. Пишаюся тим, що «День» став першою газетою, яка започаткувала свою бібліотеку. Вихід у світ книги «Україна Incognita» — прекрасна подія року. А перед цим вийшла «Електронна бібліотека «Дня». Незгладимі враження від фотовиставки породжують оптимістичні думки: «День» торує шлях до свого фотоальбому! Поєднання у «Дні» сучасного, актуального з неминущими цінностями спростувало уявлення про недовговічність газетної публікації. Щоденна газета «День» — не одноденне видання, це — класика. Її слово має добру, цілющу силу. З нього, ніби Фенікс із попелу, постала втрачена бібліотека завдяки тому, що люди відгукнулися на акцію «Дня» і Ольги Герасим’юк «Подаруй Чорнухам книгу!» Без перебільшення, «День» —– це джерело радості й надії. Здається, зовсім недавно ми святкували міленіум «Дня», а 26 грудня настає 1500-й «День», з чим вас сердечно вітаю! У новому році щиро бажаю колективу «Дня» нових творчих відкриттів, доброго здоров’я і щастя!

1.Захоплення заручників у Москві і жорстоке їхнє звільнення. Чому не було військових лікарів, від яких не треба утаємничувати газ?

2.Ні, не змінилося. Але я розумію, що ці події можуть бути каталізатором серйозних змін.

3.Прикро за державу, що не спроможна організувати нормальне життя своїм громадянам. Та й у справі з «Кольчугою» наша держава виглядає далеко не краще. Про це мудро сказав Леонід Кравчук в інтерв’ю «Дневі».

4.Гарним був той день, коли я взяв у руки друге число історико-краєзнавчого альманаху «Приірпіння». Ірпінську краєзнавчу комісію очолює редактор міської газети «Ірпінський вісник» Тамара Рябчун. Вона розпочала випуск щорічного альманаху. Там опубліковано і мої статті, і мій переклад з польської мови фольклорних записів нашого земляка Антонія Марцінковського, які він зробив у нашому краї і видав ще у 1857 році. Ця книга — «Український народ» — уже стала бібліографічною рідкістю. Приємно, що нам вдалося зробити доступним широкому читацькому загалу український фольклор нашого краю.

5.Звичайно, є. Хоча життя складне, але є люди, які вміють налагоджувати його чесними способами.

6.Завжди з цікавістю читаю інтерв’ю з відомими політиками, дипломатами, матеріали рубрики «Україна Incognita», філософські теми та інші. Варто було б більше уваги приділяти темі захисту людьми своїх прав. Давати поради юристів, як із цією метою використовувати демократичні механізми. Ознайомлювати з зарубіжним досвідом захисту прав громадянина і споживача. Непогано було б анонсувати українські літературні новинки.

7.Вік — 45 років, освіта вища. Борюсь за культуру, за збереження культурної спадщини минулого. Адже перебуваю на посаді з гучною назвою — директор історико-краєзнавчого музею, хоча виконую функції музейного колективу. На музейному штаті у нас економлять гроші. «День» одразу привернув увагу (мою і моїх друзів) солідними аналітичними статтями. Читаю газету періодично, а під час конкурсів, коли треба визначати кращі матеріали, читаю кожний номер повністю. Повезло, що за участь у черговому конкурсі був нагороджений не лише бібліотечкою цікавих книжок, але й передплатою на друге півріччя 2002 року. Це найкращий варіант — коли отримуєш кожен «День».

І редакції, і шанувальникам «Дня» бажаю приємних свят і всього найкращого в 2003 році!