Здоров’я, гарний настрій і духовне єднання

Зародження туризму на території Галичини припадає на кінець ХІХ ст. Розвиток туризму на Гуцульщині супроводжувався зростанням інтересу освічених людей до мови свого народу, його історії, культури, побуту автохтонних жителів. Насамперед це були молоді люди, переважно студенти, які відчували потребу вивчення народних звичаїв, обрядів, традицій корінного гуцульського краю.

У мандрівках Карпатами брали участь Я.Головацький, І.Вагилевич, І.Франко, Г.Хоткевич, І.Нечуй-Левицький та інші. Часто здійснював подорожі українськими Карпатами О.Петрицький. Він розробив низку туристичних маршрутів.

1911 року виникає молодіжне товариство «Пласт», члени якого під час туристичних походів гартувалися фізично й духовно, пізнавали рідний край, підвищували свою національну свідомість, виробляли навички таборування, рятування тощо. Перший мандрівний табір «Пласту» організував І.Чмала 1913 року, а постійний — П.Франко (син Івана Франка) 1914 р. Для координування пластового руху було створено Верховну Пластову Раду. Але Перша світова війна на певний час припинила діяльність цього товариства. Для розвитку цього руху в Галичині дуже багато зробив Роман Шухевич. Він був різнобічним спортсменом і завзятим пластуном, дуже добре розумів виховне значення «Пласту» для нашої молоді і своїм прикладом сприяв залученню її до товариства. З пластовим гуртком «Тури» Шухевич 1924 року подорожував Карпатами і на вершині крутої скелі, яку в народі називали «Вежа», встановив жовто-синій прапор. До розбудови пластового руху в Україні і за її межами причетний і Богдан Гаврилишин — видатний вчений-економіст світового рівня.

Крім пластунів, Карпатами мандрували й члени Краєзнавчо-туристичних товариств «Плай» і «Чорногора». Товариство «Плай» випускало часопис «Туристика й краєзнавство». Туристичні мандрівки Карпатами організовувало і товариство «Луг». Координаційним органом усіх товариств стало «Плай». Воно з 1937 року почало видавати свій спеціалізований часопис «Наша Батьківщина» під редакцією В.Щурата.

1939 року на західноукраїнські землі прийшла радянська влада. Всі названі товариства було ліквідовано, почалися репресії проти свідомих українців та членів ОУН.

Після Другої світової війни на Гуцульщині почав розвиватися соціально-оздоровчий туризм. Будували турбази, будинки відпочинку, курорти, санаторії, кемпінги, готелі. Але найінтенсивніше туризм у цьому регіоні почав розвиватися, коли Україна стала самостійною. Так, наприклад, якщо за радянського часу Україну щорічно відвідувало біля 500 тис. іноземних туристів, то вже 1995 року — орієнтовно 4 млн осіб, і ця цифра щороку значно збільшувалася. Зріс і внутрішній туризм. За період 1995—2000 рр. він коливався щорічно в межах від 5,7 до 8,6 млн осіб.

В умовах розбудови незалежної Української держави туризм стає дійовим засобом формування ринкового механізму господарювання. Потужно триває вивчення і пізнання рідного краю. 1995 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про туризм». Він значно покращив розвиток туризму і в Карпатському краї. Нині на Гуцульщині кілька видів туризму. Із них активно почав розвиватися сільський (зелений) туризм. Він дає можливість туристам відпочити на природі, ознайомитися з побутом сучасних сільських мешканців, поспілкуватися з селянами, відпочити в хатах-садибах, поласувати справжніми гуцульськими стравами, парним коров’ячим молоком та натуральними гуцульськими напоями, піти у ліс і намилуватися гірськими краєвидами. Все це сприяє відновленню здоров’я та доброму настрою.

1996 року в Україні створено Спілку сприяння розвитку зеленого туризму. Вона веде облік сільських господарств, що готові прийняти відпочивальників, проводить інформаційну роботу та виконує низку інших послуг. 1999 року спілкою видано каталог «Сільські садиби Гуцульщини».

Карпати — це унікальний регіон з автохтонною культурою, обрядами, традиціями, звичаями, побутом. Люди — гостинні, працелюбні, талановиті, з почуттям національної гордості.

Карпати — це туристична перлина України. Тут можна краще відпочити, ніж на морському узбережжі Болгарії з їхніми «золотими піщаними» пляжами. У Карпатах можна побачити багатющі пам’ятки природи (рідкісні дерева, полонини з цілющим різнотрав’ям, гірські потоки річок з водопадами, легендарні високогірні озера, кедрові та тисові заповідники та ще багато чого цікавого). Ми маємо пишатися чудесною красою українських Карпат, оберігати їх від засмічення та негосподарського вирубування лісів бізнесовими структурами з метою самозбагачення. Втрата дорогоцінних дерев негативно позначиться на схилах гір.

1997 року Україну прийнято дійсним членом Всесвітньої туристичної організації (ВТО). Вступ України до ВТО зобов’язав виконувати рішення цієї організації, що позитивно сприятиме туріндустрії регіону Карпат.

Зелений туризм сприяє покращенню економіки гуцульського краю. Крім того, туризм може стати консолідуючим чинником української молоді під час спільного літнього таборування різних молодіжних організацій. Найбільше приваблюють туристів такі місця Гуцульщини, як Ворохта, Верховина, Яремче, Космач, Косів, Шешори, Коломия та багато інших місць Івано-Франківської області.

У місцевих музеях названих міст, селищ і сіл можна побачити багато цікавого та унікального, познайомитися з виробами народних умільців: вишиванками, писанками, килимами, гобеленами, інкрустованими виробами тощо.