Зрубувати хвойне «маля» — неприпустимо

Під Новий рік я вийшов на подвір’я нашої багатоповерхівки і попрямував до вулиці. І тут на повороті побачив страшну картину. У красуні-сосни, що була вже висотою до трьох метрів, хтось на висоті зросту людини зрубав верхівку.

Усе. Сосни вже немає. Я став навпроти дерева і горював. Було насправді боляче. Та ж сосна красувалася в нас уже декілька років! І ось знайшовся покидьок, який плюнув усім у душу.

А якщо взяти заготівлю ялинок і сосен на продаж — чи й там не вбивство? Особисто мені здається, що кожна зрубана хвоя — це вбита людина. І ми такою дурною звичкою щорічно вбиваємо душі людей. Адже будь-яке дерево повинно вирости, а по досягненні технічної зрілості може бути спиляне і принести користь у вигляді меблів чи будівельної сировини. А ось так зрубувати маля — це вбивство.

Закликаю припинити таке блюзнірство. Гадаю, і сам факт зрубування маленького деревця негативно впливає на психіку людей. Хвойні ліси — це лікувальні зони, там живуть звірі, ростуть ягоди і гриби, це місця, де ми відпочиваємо. Тож викорінивши таку звичку, ми допоможемо і собі, і природі. Ось уже протягом двадцяти років наша сім’я не встановлює ялинки. Інколи ми робимо з маленьких гілочок ікебану або й узагалі нічого не ставимо, бо не в цьому сенс Нового року.

Давайте разом замислимося над цим.

Шановна редакціє, принагідно сердечно вітаю всіх вас із Новим роком і бажаю всього найкращого.

Віталій БАЖАН, пенсіонер, Чернігів