Чи зупинить новий міністр освіти і науки Оксен Лісовий процес деградації сфери освіти?

Вже офіційно заявлено: Сергій Шкарлет нарешті звільняє крісло міністра, яке би й не мав займати опісля того, як був  викритий на плагіаті. Хоча яка освіта - такий і міністр… Найімовірніший кандидат  - Оксен Лісовий, директор Національного центру "Мала академія наук України" і доброволець 95-ї бригади Десантно-штурмових військ. А ще він син Василя Лісового, філософа, дисидента, політв’язня, одного з найдостойніших у поколінні Шістдесятників!

Коли це станеться  - надія з’явиться. Бо в одній особі - учений і воїн. Учений-гуманітарій, це теж важливо: в країні, де гуманітаристика так часто зневажується - як в освіті, так і в науці.

Зміною керівництва нам, громаді, треба неодмінно скористатись для створення платформи радикальних змін. Бо ж у сфері освіти Україна доборолась до самого краю - за яким інтелектуальне виродження. Уся освіта нині - це великий базар, де можна купити все, диплом будь-якого калібру. Платиш за «освіту» - то учись, пожалуста. І не має жодного значення, чи отримуєш ти хоча б мінімальні знання - гроші є головним критерієм.

У підсумку у вузи йдуть заледве не усі. Це триває уже не перше десятиліття. Відтак утворено цілі прошарки малограмотних, які одне одного підтримують. Натомість люди з талантом і освітою незрідка потрапляють в неугодні і небажані персонажі. Це й на нашій владі позначається - скільки там нині малоосвічених, а то й просто недорікуватих людей. Та скрізь їх нині завізно…

Мені це видніше по творчих вузах.  Чи можна було колись уявити, щоби на спеціальність Режисура набирались тьми і тьми молодих людей. Щоби на одного викладача падало (буквально так!) 100 (сто, я не жартую) студентів?! Заперечення блокуються просто: університету тре’ якось виживати, то ж не хочеш - мусиш… Тільки хіба це освіта? Порнографія якась.

До речі, перевірки роботи творчих вузів провадяться людьми зовсім інших профілів. Вони вимагають «привести у відповідність» навчання артистів і художників із загальними стандартами. Фізиків і артистів чи філологів треба навчати однаково, виходить так. То ж не дивно, що з кожним роком катастрофічно зменшуються години для викладання мистецьких і мистецтвознавчих дисциплін (історії мистецтва, скажімо), натомість збільшується кількість бо зна чого…

Якість освіти в середній школі падає з кожним роком - це вже мої спостереження як університетського викладача за якістю абітурієнтів. Відомі приклади того, як скорочуються програми викладання літератури й мови. Про це, утім, краще розкажуть учителі.

Усе це є прямою загрозою існування Української нації. Кількість недоспеціалістів наростатиме й далі, вони множаться і розмножуються. Це вже повний капець, уже у найближчому майбутньому. Тільки чомусь суспільство наше мовчить, здебільшого. Пора повстати. Попри війну. Бо це теж війна - внутрішня, проти ворога, який нібито «свій». Який нищить Україну і українців - нібито для їхнього ж блага.      

Про Оксена Лісового (за офіційними джерелами). У 2012 році Оксен отримав ступінь кандидата філософських наук (філософська антропологія, філософія культури), а у 2015 році – вчене звання доцента.

У 2021 році отримав почесне звання "Заслужений працівник освіти України".

З початку повномасштабного вторгнення Оксен Лісовий долучився до війська як доброволець у складі ДШВ. З початку війни його 95-та бригада була на Сході, в районі агломерації Слов’янськ – Краматорськ – Дружківка.

Сергій Тримбач