Фортифікаційні споруди та шкода довкіллю після війни: що з ними робити?

Що робити з перекопаними ділянками лісу, де зводилися з тренувальною чи оборонною метою фортифікаційні об’єкти: окопи, ВОПи, бліндажі? Тут варто згадати що для будівництва бліндажів може вирубатись велика кількість дерев.

Деревина, що надається для будівництва бліндажів під час воєнного стану, заготовлена в порядку планових рубок – окремі види рубок для таких цілей не застосовуються.

За 8 місяців нинішнього року від усіх видів рубок держлісгоспами заготовлено 442672 кбм деревини, що на 297 кбм менше у порівнянні з відповідним періодом 2021 року. Деревина реалізується на аукціонах з продажу необробленої деревини для забезпечення різноманітних потреб господарської діяльності країни. Крім того, дров’яна деревина для опалення реалізується населенню та закладам соцсфери.

У 2022 році з початку повномасштабної війни із загальної заготівлі для потреб обороноздатності держави передано 5645 кбм деревини. З них 95% – це низькосортна деревина хвойних і м`яколистяних порід категорії «Д» та дров`яна деревина.

Еколог і науковець, проректор з наукової та інноваційної діяльності ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександр Спрягайло каже, що перекопування землі завдає шкоди ґрунтовому покриву, що неминуче впливає на рослинний світ. Наприклад, існують локальні популяції рослин, які нараховують лише кілька десятків особин – і вони при цьому можуть бути знищені. Крім механічного впливу є хімічний – і не лише від розривів боєприпасів чи застосування хімічної зброї. Це може бути банальний витік мастила чи палива з техніки, якої на полі бою скупчується багато. Також є проблема забруднення сміттям, адже ніхто не буде шукати урну, щоб викинути пляшку з-під води чи упаковку з-під їжі. Шкода природі може проявлятися не лише в бойових умовах. Наприклад,  в окоп, залишений після тренування можуть втрапити дрібні тварини – земноводні, плазуни, їжаки, а такі крупна тварина, як косуля, може вибратись, але пошкодити кінцівку абощо.

Сьогодні, наприклад, на Черкащині військові дії не ведуться. Проте тут частково заборонено відвідування лісу.

Водночас, Черкащина відома заповідними об’єктами, – чого вартий Канівський природний заповідник або дендропарк Софіївка. Тут щовесни цвітуть унікальні підсніжники.

Національні парки світу, окрім природи, зберігають історію: війн, репресій та боротьби за незалежність. Після завершення бойових дій уряди багатьох країн і самі громадяни прагнуть зберегти природні території як цінні екосистеми, місця рекреації та пам’яті. Чи можливо і чи варто відтворити таку практику в Україні?

Досвід вже є. Той-таки регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик». Сам парк «Клебан-Бик» постраждав під час військових дій і має про це такі спогади, як окопи, ходи сполучення, бліндажі, фортифікаційні споруди. Усе це поступово зрівнювалося із землею, а місцевий люд принаймні на 2019 рік не був налаштований законсервовувати бліндажі і робити їх об'єктами туристичними чи історичними. Тоді адміністрація парку відновлювала рослинний покрив.

Та деякі фортифікаційні споруди у парку Клебан-Бик були, вони перетинали екологічні стежки, нагадуючи тоді про лінію оборони.

Сьогодні попри безліч намагань оцінити шкоду довкіллю, повноцінно це зробити неможливо, що далеко не всі території України деокуповані. І проаналізувати, наскільки там забруднена земля чи вода не має можливості.

Зараз залишається лише фіксувати шкоду, завдану довкіллю на деокупованих територіях. Адже це важливо для подальших дій по відновленню територій. А ще це важливо для подальшого вимагання компенсації за шкоду. Адже коштів і ресурсів на розмінування та відновлення територій буде йти багато. Більше того, деякі території можуть розміновуватися невідомо скільки.

Питання в тому, що робити з різними фортифікаційними спорудами, які лишаються. Національний парк Кастель, що в Ізраїлі, був створений після війни за його незалежність (або Арабо-ізраїльської війни 1947—1949 років). У середземноморських лісах, що перебувають під охороною держави, видніються траншеї та бункери воєнних часів. Нині працівники парку проводять тут екскурсії та готують експозиції, в яких розповідають про ціну незалежності.

«Повоєнне відновлення країни не може відбуватися окремо від реабілітації природи», – йдеться у публікації Української природоохоронної групи.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Сприяння єдності заради України, в якій цінують довкілля", який реалізується МБО «Екологія-Право-Людина» за фінансової підтримки Journalismfund.eu.