Нафта і майбутнє

Світова економіка життєво залежить від нафти. Однак у світі немає загальноприйнятих відповідей на фундаментальне запитання: «Коли вичерпаються світові запаси нафти?» Історія показує, що деякі ультрапесимістичні, втім, як і ультраоптимістичні прогнози експертів, у більшості випадків не здійснювалися.

Нафта як енергоносій не є чимось унікальним. У XIX — XX століттях головним джерелом енергії та сировиною для хімічної промисловості було вугілля. Ще в 1780-ті роки з’явилися прогнози, що європейські вугільні шахти близькі до вичерпання. Однак і в XXI столітті на території Західної Європи знаходяться значні запаси вугілля, які, однак, ніхто не розробляє, оскільки це невигідно. У 1875 році на світ з’явився перший подібний прогноз щодо світових запасів нафти. Його зробив Джон Ньюберрі/John Newberry, головний геолог штату Огайо, який заявив, що світові запаси нафти наближаються до кінця. У 1880-ті роки топ-менеджер найбільшої на той момент нафтової компанії світу Standard Oil продав акції компанії, що належали йому, оскільки дійшов висновку, що нафта закінчується.

У 1973 році аналітик Держдепартаменту США/State Department Джеймс Акинс/James Akins опублікував книгу «Нафтова Криза: Час працює проти нас«/The Oil Crisis: The time is wolf is here, у якій також робив досить песимістичний прогноз про кількість нафтових запасів у світі. У 1975 році дослідницький центр The Club of Rome виступив із заявою, що людство сягне піку видобутку у 2003 році. У 1979 році президент США Джіммі Картер/Jimmy Carter, керуючись прогнозами ЦРУ/CIA, заявив, що нафтові свердловини у всьому світі «показали дно».

Колін Кемпбелл/Colin J. Campbell, автор книги «Нафтова Криза, що насувається» /The Coming Oil Crisis, яка вийшла у 2003 році, доводить, що піку періоду відкриття нових нафтових полів було досягнуто у 1960-ті роки. Відтоді людство використовує більше нафти, ніж знову відкриває. Це і низка інших подібних чинників, на думку Кемпбелла, доводить, що світ повільно, але правильно рухається до колосальної нафтової кризи, яка може зруйнувати економіки всіх країн. У 2003 році Міжнародне Енергетичне Агентство/International Energy Agency зробило прогноз, згідно з яким до 2030 року виробництво нафти скорочуватиметься у всьому світі, крім Персидської затоки, де воно зростатиме. Піку світового видобутку буде досягнуто у 2010 році. Міжнародне Енергетичне Агентство передбачає, що у світі існує приблизно 1 трлн. тонн нафти у невідкритих поки родовищах, причому 70% цієї сировини знаходиться поза Близьким Сходом.

За даними дослідження, проведеного компанією British Petroleum, ситуація набагато складніша: розвідані нафтові запаси Канади, В’єтнаму та Великої Британії за нинішніх темпів видобутку повинні вичерпатися вже через шість років, Норвегії — через 8, США — через 11, Туркменістану — через 12, Росії — через 19, Казахстану — через 27, Мексики — через 21, Нігерії — через 30, Катару — через 55. Родовищ Саудівської Аравії має вистачити на 85 років, ОАЕ — на 114, Кувейту — на 127, Іраку — на 128. За даними Американського Інституту Нафти/American Petroleum Institute, 95% доступних джерел нафти у світі буде вичерпано у найближчі 56 років, а 5% тих, що залишилися, вичерпаються через 88 років. Таким чином, людству дано максимум 30—50 років, щоб знайти заміну нафти.

За оцінками експерта в області енергетики Вацлава Сміла/Vaclav Smil, світові запаси нафти досить обмежені. За його розрахунками, родовища нафти, що розробляються, містять 850 млрд. барелів, плюс 150 млрд. барелів знаходяться у вже розвіданих родовищах. Таким чином, світові запаси нафти навряд чи перевищують 1 трлн. барелів — це всього лише приблизно п’ята частина від обсягу нафти, вже використаної людством. Згідно з цим прогнозом, у випадку, якщо не буде знайдено якийсь спосіб різко збільшити економію нафти, то світових запасів вистачить не більше ніж на кілька десятиліть. Для порівняння: світові запаси вугілля оцінюються в 1 трлн. тонн, при нинішньому рівні споживання його повинно вистачити на 230 років.

Група вчених, які входять до організації «Асоціація Дослідників Нафти«/Association for the Study of Peak Oil дійшли висновку, що піку нафтового видобутку у світі буде досягнуто у 2008 році. Лідер цієї організації Кьєл Алеклетті/Kjell Alekletti оперує таким порівнянням: за весь час комерційного використання нафти людство «випило» дев’ять «склянок». Нині світ споживає одну склянку нафти на рік. Приблизно дев’ять або десять склянок стоять у холодильнику — знаходяться в розвіданих родовищах. Ніхто не знає, скільки ще склянок нафти таїться в надрах Землі. Алекетті передбачає, що таких склянок не більше, ніж три.

Однак прогнози досить часто виявлялися далекими від реальності. За даними професора Майкла Аделмана/Mikle Adelman, співробітника Массачусетського Технологічного Інституту/Massachusetts Institute of Technology, в 1970 році розвідані нафтові резерви країн Організації Держав Експортерів Нафти (ОПЕК) оцінювалися в 412 млрд. барелів. До 2003 року вони добули 307 млрд. барелів, а їхні розвідані резерви оцінюються в 819 млрд. Тоді ж державам — не членам ОПЕК належало близько 200 млрд. барелів нафти. Однак у подальші 33 роки вони виробили 460 млрд., а їхні резерви нині оцінюються у 209 млрд. Аделман вважає, що помилки у прогнозах пояснюються браком знань. Наприклад, чверть століття тому технології не дозволяли добувати нафту з полів, розташованих у морі, з глибини, що перевищує 500 метрів. Нині нафту добувають із глибин 4 — 5 км.

Міністерство Енергетики США/Department of Energy щороку публікує стратегічний прогноз щодо майбутнього різних видів енергії. У доповіді 2004 року, що аналізує ситуацію, яка може скластися у світі до 2025 року, стверджується, зокрема, що світові ціни на нафту плавно зростатимуть, але темпи зростання не перевищать тих, які відзначалися останніми десятиліттями. У 2010 році світові ціни на нафту коливатимуться у проміжку від $16,36 за барель до $32,80. У 2025 році, відповідно, від $16,49 до $34,90.

Стан світових цін на нафту неминуче позначиться на темпах вироблення використовуваних родовищ і на розробці нових. Наприклад, при низьких цінах на нафту нафтовим компаніям буде невигідно добувати нафту з невеликих родовищ, які знаходяться під водою. Споживання нафти також залежить від технічного прогресу, який дозволяє успішніше експлуатувати наявні родовища, краще переробляти та економніше використовувати нафту. Наприклад, технологія «горизонтального буріння» (буріння проводиться не лише «зверху-вниз», але й «убік») дозволяє видобувати з родовища 50—60% наявної нафти, — на відміну від 35%, які можна видобути при використанні традиційних технологій. Якщо подібні технології успішно розвиватимуться і використовуватимуться, то споживання нафти залишиться на даному рівні або навіть дещо знизиться. Крім того, існує низка перспективних технологій виробництва штучної нафти, наприклад із пера домашньої птиці.