Небезпечне балансування

У поточному політичному кліматі Малайзії вже неможливо відрізнити ісламських радикалів від ісламських поміркованих. Незважаючи на офіційні хвалькуваті заяви про різноманітність населення країни та прихильність плюралізму, іслам і уряд, власне, злилися в єдине ціле.

Протягом двох десятиріч уряд правлячої партії «Об’єднана малайзійська національна організація» (UMNO) інвестував величезні державні ресурси в будівництво мережі ісламських інститутів. Первинним задумом уряду було відхилити радикальні вимоги про створення екстремальної версії ісламського правління. Згодом, проте, зусилля, спрямовані на перемогу над критиками, змусили UMNO перестаратися з ісламізацією держави.

Програма UMNO ввела в дію закон шаріату, суди шаріату і широку ісламську бюрократію — ці колективні зусилля робляться вже начебто самі собою. Усього за десять років кількість запроваджених ісламських законів збільшилася в чотири рази. Після Ірану та Саудівської Аравії шаріатська судова система Малайзії, ймовірно, є найширшою в мусульманському світі, а супутня бюрократія не просто велика, а навіть має більшу владу, аніж національний парламент.

Ісламські закони в Малайзії засновані на релігійній доктрині, але вносяться до кодексів і проходять як законодавчі акти парламенту. При їхньому винесенні обговорення бувають вкрай рідко, оскільки страх звинувачення в єресі утримує більшість критиків від того, щоб поставити під сумнів хоч що-небудь ісламське.

Хоча UMNO, як і раніше, твердо стоїть на захисті ісламу, перед партією нерідко постає важкий вибір, особливо через те, що вона бажає зберегти потік іноземних інвестицій у все більш поляризованих умовах.

Наприклад, міністр внутрішніх справ Хішамуддін Хуссейн нещодавно провів прес-конференцію на підтримку мусульман, які брали участь у демонстрації проти зведення індуїстського храму в їхньому районі. Протестувальники несли вулицями відрізану коров’ячу голову, потім почали плювати в неї й топтати її. Це було образою індуїстів Малайзії, які вважають корову священною твариною.

Усього за тиждень до цього молоду матір на ім’я Картіка було засуджено малайзійським шаріатським судом до шести ударів різками і до штрафу в розмірі 1 тис. 500 доларів після того, як її впіймали за розпиванням пива в готелі. Хоча вирок поки що, не виконано, Хуссейн озвучив свою згоду з цим покаранням, запросивши офіційних виконавців до свого кабінету, щоб вони наочно показали, як проводиметься ісламське побиття різками. Як об’єкт побиття вони використали стілець, переконавши міністра в тому, що ісламське покарання різками можна належно застосувати до жінки.

Хоч як дивно, але Хішамуддін Хуссейн далеко не є прихильником жорсткої ісламської політики. Син третього прем’єр-міністра Малайзії та двоюрідний брат нинішнього прем’єр-міністра, він повсюдно вважається сучасним, поміркованим і космополітичним.

Справжнім ісламістом є Нік Азіз, головний міністр штату Келантан, який є також духовним лідером найбільшої ісламської партії Малайзії PAS, яка зараз контролює уряди двох штатів. Однак Азіз висловився проти антиіндуїстського протесту і навіть назвав поведінку групи антимусульманських протестувальників у Великій Британії більш цивілізованою.

Таким чином, зараз буде вже неправильно вважати PAS партією фундаменталістів, а UMNO — партією поміркованих. Стратегії партій ведуть їх у непередбачуваних напрямах. Більш радикальний настрій UMNO врівноважується прагненням PAS до модернізації. PAS націлено на найбільш малоймовірних виборців: не-немусульман, вони становлять 40% населення Малайзії, яким партія UMNO подобається все менше.

UMNO, тим часом, має намір розділити коаліцію опозиції, членом якої є і PAS. Зараз коаліція, очолювана колишнім заступником прем’єр-міністра Анваром Ібрагімом, набирає політичної ваги завдяки успіху на торішніх загальних виборах.

UMNO, бачачи, що втрачає позиції, заявила про курс на захист ісламу в Малайзії. Протест «коров’яча голова», який очолювали члени UMNO, значно полегшив маніпуляцію настроями суспільства на основі расових проблем. Формула проста: зобразити іслам як жертву невірних, а потім показати, як UMNO приходить на виручку осадженому мусульманському співтовариству.

Покарання Картіки, з іншого боку, не є прикладом політичної маніпуляції, й з даної причини викликає, можливо, ще більш сильну тривогу. Цей вирок повністю підтримали модерністські мусульманські інтелектуали, які наполягають на тому, що покарання було призначене справедливо і не може бути оскаржене, оскільки є богоугодним. Ці люди — не політики, а колишні ідеалісти, які раді тому, що їхні мрії про ісламізацію держави збуваються. Більшість із них проти UMNO і підтримують PAS.

У результаті UMNO виявилася між двох вогнів: між ісламським лобі, яке наполягає на посиленні «талібанізації» країни, й міжнародною критикою, яку не можна ігнорувати, оскільки для того, щоб залишитися при влади, даній партії потрібні як радикальні прихильники, так і іноземні інвестиції.

Балансування між двома цими сторонами стає все більш важким для UMNO. Ісламська політика тепер живе вже сама по собі. Але опозиції також доведеться визначити роль релігії в Малайзії, якщо в неї коли-небудь з’явиться можливість сформувати уряд. Будучи молодим ісламським радикалом, Анвар Ібрагім часто запитував: «Яким чином можна ісламізувати уряд?» Тепер йому потрібно розібратися, як ним керувати.

Мазна МОХАМАД — запрошений старший дослідник у Інституті досліджень Азії при Національному університеті Сінгапура.