Неспокійні дні Ердогана

Після зіткнень довкола стамбульського парку Таксім-Гезі влітку минулого року Туреччина вступила в період затяжної політичної кризи. Власне почалася вона ще раніше, коли прем’єр Ердоган почав чистку і судові переслідування вищих офіцерів армії зі звинуваченням у підготовці державного перевороту. Тоді в справі таємної організації Ergenekon було заарештовано понад 100 осіб. Після закінчення справи Ердоганові вдалося істотно послабити вплив армійської верхівки на політичне життя Туреччини.

Повзуча ісламізація, хай і в пом’якшеній формі, викликала сильну незадоволеність не лише політичної опозиції, але й широкої частини міського населення, звиклого до відомої свободи. Цікаво, що в період перебування Ердогана у владі країна істотно поліпшила свій економічний стан. Виріс ВВП, вдалося покінчити з досить високою інфляцією, зменшилося безробіття. Створилася на перший погляд парадоксальна ситуація.  Економіка покращується, незадоволеність зростає.

 Як виявилось, разом із економічними успіхами зростала і корупція. Наприкінці минулого року Туреччину потрясли чисельні арешти. Правоохоронні органи провели операцію «Великий хабар». Серед фігурантів опинилися міністри, а також глава державного Halkbank Сулейман Аслан і будівельний магнат Алі Агаоглу. Найбільш корумпованим виявився колишній міністр економіки Зафер Чаглаян, який отримав хабарі на суму в 52 млн. доларів Ще 10 млн доларів дісталися колишньому міністрові внутрішніх справ Муаммеру Гюлерові, і 1,5 млн. доларів отримав колишній міністр для стосунків з ЄС Егемен Багиш. Серед підозрюваних і сини прем’єр-міністра. Проти одного з них — Біляля Ердогана  — ведеться слідство.

 Скандал вийшов неймовірний. Проте перша реакція Реджепа Ердогана на інформацію про операцію «Великий хабар» була украй емоційною. Він назвав те, що відбувається «брудною операцією» і «політичною змовою» і пообіцяв своїм опонентам — «темним силам» -переламати руки. Звичайно, не обійшлося без посилань на темні сили, керовані з-за кордону. Проте, прем’єр не зміг заперечувати, що корупція і хабарі були.

Але майже відразу прем’єр-міністр спробував узяти під контроль ситуацію, яка загрожувала серйозними наслідками для нього і його партії. У першу чергу почалася чистка в поліції і прокуратурі. Спочатку були усунуті з посади декілька десятків високопоставлених офіцерів поліції в Стамбулі, Анкарі, Ізмірі та Бурсі, які займалися антикорупційним розслідуванням. Та ж доля спіткала 350 поліцейських середньої ланки в Анкарі, а трохи пізніше — керівників 15 регіональних поліцейських управлінь. Було звільнено головного прокурора і 5-х його заступників. За повідомленнями турецької преси, з моменту корупційного скандалу своїх посад позбулися близько 1700 поліцейських, а на їхні місця було призначено тих, хто користується довірою влади.

 Ердоган, коли говорить про закордонні сліди антикорупційного розслідування, прозоро натякає на свого колишнього союзника письменника і богослова Фетхуллаха Гюлена. Останній з 1999 року живе в добровільній еміграції в місті Сейлорсбурзі, штат Пенсільванія, США.

 Прибічники Гюлена об’єднані в неформальну організацію Hizmet (Служіння), яка діє в понад 100 країнах. Серед них є доволі багаті і заможні люди. Основний напрям діяльності — освіта та фінансування різних установ освіти. У своїх проповідях Гюлен неодноразово заявляв, що вивчення фізики, математики, хімії — поклоніння Богові. У Туреччині «школи Гюлена» вважаються одними з найкращих. У них — сучасне дороге устаткування, рівне ставлення до статей, навчання англійської мови з першого класу.

У державному апараті Туреччини прибічників Гюлена, так званих нурсистів, досить багато. Ердоган не без підстав вважає, що саме вони в поліції, прокуратурі та судах і затіяли антикорупційне розслідування. Аж надто своєчасно почалася операція «Великий хабар». У березні мають відбутися місцеві вибори, а в травні — президентські. Нинішній прем’єр не приховує свого бажання балотуватися на цей пост і радикально змінити конституцію з метою запровадження в неї положень ісламу.

Для посилення своїх позицій Ердоган прагне взяти під контроль засоби масової інформації та суди.

 Як пише британська The Financial Times, законодавча пропозиція, яка висунута правлячою в Туреччині «Партією справедливості та розвитку» (AKP), може надати міністрові транспорту та комунікацій можливість блокувати сайти, які підозрюються в порушенні недоторканості приватного життя, а також змусити провайдерів зберігати інформацію про рух своїх клієнтів в інтернеті.

За словами професора права стамбульського університету BILGI Ямана Акденіза, нові заходи є політично мотивованими і спрямовані на припинення вільного потоку інформації. Зокрема, закон може запобігти появі в інтернеті викриттів корупційної діяльності з боку високопоставлених урядовців і бізнесменів.

Законопроект про реформу судової системи, представлений до  парламенту партією AKP, викликав неоднозначну реакцію депутатів. Його противники та прибічники побилися прямо на засіданні профільного комітету. Сутність законопроекту — в посиленні контролю з боку Міністерства юстиції над призначенням суддів і прокурорів. Сьогодні їх призначає Вища Рада суддів і прокурорів.

 У юристів пропозиція прем’єра викликала шквал критики. На їхню думку, документ суперечить Основному законові, що закріплює незалежність судової системи. Її попередню реформу було проведено Анкарою три роки тому в рамках виконання рекомендацій Європейського союзу, куди прагне Туреччина. Про це заявив глава Спілки суддів і прокурорів Омер Фарук Емінагаоглу. Після бурхливого обговорення законопроект було поставлено в комітеті парламенту на голосування і він зібрав потрібне число голосів. Пізніше глава Міністерства юстиції Бекір Боздаг заявив, що політичні партії дійшли консенсусу, що від реформи можна відмовитися.

З цим не згоден Ердоган. Він прокоментував виступ Емінагаоглу: «Це не юристи, а бойовики від цього бізнесу». Турецький лідер не приховує, що проводить чистку в поліції і прагне встановити суворіший контроль над судовою владою.

Шукаючи нових союзників, прем’єр згадав про засуджених кемалістів. Нещодавно він заявив, що не проти перегляду шереги справ офіцерів. Це серйозний поворот у розвиткові політичного процесу в Туреччині. Якщо їх виправдають, то саме кемалістів можна буде вважати головними переможцями в боротьбі між Ердоганом і Гюленом.

Прем’єр не став захищати міністрів-корупціонерів. На відміну від свого друга, українського президента Віктора Януковича, він повністю переформатував кабінет і заявив, що не перешкоджатиме розслідуванню.

  Протистояння прем’єра і судової влади не лише не закінчилося, а посилюється. У нього втягується весь державний апарат. Турецькі газети повідомили про те, що жандармерія затримала вантажівку, яка прямувала до Сирії, перевозячи нібито гуманітарний вантаж, для сирійських туркменів. Насправді в автомобілі виявилася зброя і боєприпаси, які супроводжували агенти турецької розвідки. Експерти вважають, що операцію було здійснено для дискредитації сирійської політики кабінету Ердогана.

Неспокійні дні турецького прем’єра тривають.