Пріоритети і роль агенцій ООН

Система ООН представлена в Україні 13 агентствами та програмами, які наділені спеціальним мандатом. Які завдання ставить перед собою Представництво в ООН Україні й на яку допомогу від Києва очікують у цій міжнародній організації? Як Україна може покращити індекс розвитку людського потенціалу? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю Постійного координатора ООН і Постійного представника програми розвитку ООН в Україні Олів’є АДАМА.

— Пане Олів’є, коли ви обійняли цю посаду, то, мабуть, зробили оцінку ефективності проектів ООН в Україні. Чи могли б ви навести приклади успіхів у співпраці ООН з нашою країною?

— Про успіхи варто говорити в контексті окремих сфер діяльності та рівня нашої співпраці. Впевнено можу сказати, що позитивні зрушення на місцях, на рівні місцевих громад, були вагомішими, ніж на центральному рівні. Тисячі українців по всій країні отримали зиск від участі в проектах, які підтримувалися ООН. Як правило, це невеликі проекти, які впроваджуються за безпосередньої участі місцевих громад, представників місцевої влади та ООН. Прокладання трубопроводу, покращання інфраструктури, впровадження енергоощадних технологій — це лише невеликий перелік реальних досягнень проектів ООН. Завдяки наявним позитивним змінам у житті пересічних українців ООН уже не один рік отримує фінансування на реалізацію таких проектів від провідних міжнародних донорів, особливо від Європейського Союзу.

ООН надавала всебічні консультації Україні під час підготовки до вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) у рамках впровадження спільного проекту ЄС-ПРООН «Аналітично-дорадчий центр «Блакитна стрічка». Ми продовжуємо співпрацювати з представниками уряду з метою приведення у відповідність українських стандартів до вимог СОТ для збільшення експортних можливостей країни. Експерти центру «Блакитна стрічка» надають рекомендації з питань розвитку сільського господарства та проведення пенсійної реформи.

Також варто пишатися результатами у таких сферах, як покращання доступу до лікування людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, зменшення материнської смертності, забезпечення прав біженців, поліпшення дотримання прав інвалідів на робочих місцях тощо.

Беручи до уваги специфічну політичну ситуацію в Україні, було досить складно здійснювати зміни на загальнонаціональному рівні прийняття рішень. Попри успіхи в певних сферах, деякі закони залишаються заблокованими, наприклад закон про державну службу та про розвиток громадянського суспільства.

— Чи готова Верховна Рада прислухатися до порад ООН?

— Це залежить від конкретного випадку. Наприклад, візьмемо питання інвалідності.

Близько 10% всього населення Землі, або 650 мільйонів осіб, живуть з інвалідністю. Вони становлять найбільшу меншину в світі. З них 80% живуть у країнах, що розвиваються, згідно з оцінками Програми розвитку ООН.

Система працевлаштування людей з інвалідністю, яка існує сьогодні в Україні, неефективна. Два присутні в Україні агентства ООН: Програма розвитку ООН та Міжнародна організація праці (МОП) працюють над подоланням дискримінації та негуманного ставлення до людей з інвалідністю на робочих місцях.

Ці дві організації допомогли розробити нову модель працевлаштування для людей з інвалідністю. Завдяки активній ролі та посередницькій позиції ПРООН/МОП, ключові міністерства та організації, що працюють над вирішенням проблем інвалідів, долучилися до розробки цієї моделі. Ми продовжуватимемо надавати допомогу у вдосконаленні цієї моделі та її впровадженні.

З цього питання ми маємо дуже хороші контакти з депутатом Верховної Ради, Валерієм Сушкевичем. Об’єднавши зусилля, нам вдалось ініціювати внесення змін до законодавства про права інвалідів.

Результатом кропіткої спільної праці стало спеціальне позачергове засідання уряду у грудні минулого року з питань вирішення проблем інвалідів в Україні. Учасники засідання прийняли рішення надіслати Конвенцію ООН про права інвалідів на подальшу ратифікацію до Верховної Ради. Конвенція ООН — це комплексний документ, який поєднує в собі найкращий світовий досвід вирішення складних проблем. Верховна Рада ратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів 16 грудня 2009 р.

Цей випадок продемонстрував відкритість Верховної Ради до співпраці з ООН.

Ми сподіваємося на продовження такої співпраці з парламентарями, які відіграють критичну роль у функціонуванні демократичної держави.

— Які пріоритети та найважливіші завдання стоять сьогодні перед Україною і як може тут нам допомогти ООН?

— Роль агенцій ООН в Україні — надавати підтримку країні. Ми жодним чином не робимо того, що не було погоджено з національним урядом. Як нам усім відомо, Україна проголосила курс на подальшу євроінтеграцію. Саме ця теза була в основі передвиборних платформ обох кандидатів у президенти під час нещодавніх президентських виборів. Представництво ООН може надати підтримку цьому процесу.

Наразі між економістами, міжнародними донорськими установами існує згода в тому, що низка важливих реформ очікує свого впровадження в Україні. Найперше, що уряд має зробити, — це прийняти державний бюджет на 2010 рік. Це, очевидно, пріоритет номер один. За умов нестачі грошей уряду буде потрібно шукати додаткові ресурси. Для вирішення цього питання важливо успішно закінчити переговори з МВФ щодо додаткового фінансування. З появою нового уряду завжди відкриваються унікальні можливості для проведення необхідних реформ у більш рішучий спосіб.

У порівнянні з минулим роком список необхідних реформ, над якими нове керівництво країни має працювати, майже не змінився та досі лишається довгим. В основному найбільш негативні тенденції проявляються в сфері охорони здоров’я та в демографічному секторі.

Установи, що відповідають за прийняття рішень та впровадження державної політики, часто потерпають від системних проблем, а саме: недосконалості управління, недостатнього рівня прозорості, корупції, безвідповідальності. Створення прозорого та відповідального уряду вимагатиме проведення комплексних реформ. Це має відбуватися із внесенням змін до Конституції задля того, щоб ясно визначити ролі та обов’язки, особливо серед органів виконавчої влади, та запобігти повторенню політичного протистояння останніх років. Ще одним пріоритетом має бути активізація боротьби з корупцією в судовій системі.

У соціальній політиці необхідно провести реформи у пенсійній системі: забезпечити фінансову стабільність першого рівня, запровадити другий рівень та поступово підвищити пенсійний вік. З метою підвищення ефективності соціальної допомоги та пільг необхідно буде монетизувати соціальні пільги та позбутися неадресних пільг, які надаються на сплату комунальних та транспортних послуг. В результаті лише найуразливіші групи населення мають отримувати реальну допомогу від держави.

Найважливішим напрямком реформ має стати поліпшення державної політики в енергетичному полі, підвищення рівня енергетичної безпеки країни шляхом заохочення конкуренції приватних виробників та реального стимулювання розвитку і застосування енергозберігаючих технологій, а також залучення інвестицій для забезпечення внутрішнього виробництва газу.

В економіці необхідно забезпечити подальшу міжнародну інтеграцію України шляхом виконання умов СОТ та завершення переговорів щодо нової посиленої угоди з Європейським Союзом включно з угодою про створення зони вільної торгівлі без виключень як головного її елемента.

Варто проводити прозору приватизацію на конкурентних засадах, прийняти Державну програму приватизації та залучення іноземних інвестицій.

Для розвитку українського сектору малого та середнього бізнесу необхідно створити прозорі ринки землі та нерухомості в Україні шляхом скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та запровадження єдиного реєстру прав власності на нерухомість та землі сільськогосподарського призначення.

З огляду на зношеність інфраструктури та низьку якість послуг, які надаються громадянам на місцях, більше зусиль потребує подальша децентралізація державного управління. Посилення місцевого самоврядування має на меті підвищення ефективності та відповідальності органів місцевого самоврядування, особливо їхньої спроможності реабілітувати зношені комунальні мережі, підвищити рівень енергоефективності, покращити управління водними ресурсами, громадським транспортом, переробкою сміття. В цьому світлі завершення децентралізації, проведення адміністративно-територіальної реформи набуває вимог першочерговості.

На мою думку, надзвичайно важливо, щоб подальший розвиток України мав «людське обличчя». Ми слідкуватимемо, щоб Україна не порушувала міжнародних конвенцій, до яких вона приєдналася. Щоб тут поважали міжнародні правила та відбувався належний контроль за дотриманням прав людини.

Ми підтримуємо Україну в реалізації дуже важливої ініціативи 2010 року: процесу перегляду конкретних завдань у межах Цілей розвитку тисячоліття та відповідних індикаторів відповідно до вимог сьогодення та з урахуванням прогнозованих тенденцій розвитку у посткризовий період в Україні. Цей процес було започатковано Міністерством економіки України. Цілі розвитку тисячоліття — це міжнародні зобов’язання, які Україна взялася досягнути до 2015 року. Мова йде про скорочення масштабів бідності, охорону материнства та дитинства, боротьбу з ВІЛ і туберкульозом та багато іншого. У вересні на спеціальному засіданні Генасамблеї ООН, присвяченому глобальному прогресу досягнення ЦРТ, будуть представлені результати нашого спільного перегляду.

На нашу думку, впродовж останніх років (з 2000 року) з цілої низки напрямків, включно зі скороченням рівня абсолютної бідності, дитячої та материнської смертності, забезпеченням доступу до середньої шкільної освіти та участю в механізмах Кіотського протоколу, Україна зробила поступ вперед, хоча, разом з тим, багато чого ще лишається зробити. А саме: показники рівня відносної бідності населення практично лишаються без змін, різниця між тривалістю життя чоловіків та жінок постійно збільшується, відповідь на епідемії ВІЛ/СНІДу та туберкульозу великою мірою була малоефективною, показники у природоохоронній сфері суттєво не покращилися або навіть погіршилися. Саме в цих напрямках необхідно вжити негайних дій задля досягнення цілей до 2015 року.

Варто не просто визначити нові індикатори — а подолати бюрократичні бар’єри та усунути інституціональну інерцію, які перешкоджають досягненню ЦРТ в Україні. Без цього неможливо буде гарантувати досягнення українських ЦРТ. Настав час вимагати проведення ефективнішої роботи! Настав час вимагати справжнього політичного лідерства щодо досягнення Цілей розвитку тисячоліття в Україні.

Я сподіваюся, що уряду вдасться підвищити рівень прозорості, бо це важливо для забезпечення подальшого процвітання України, кращої судової системи, прийняття кращого законодавства щодо державних закупівель, підвищення рівня відповідальності взагалі.

У 2010 р. Представництво ООН, як завжди, з готовністю надаватиме компетентні та незаангажовані поради та рекомендації уряду щодо проведення економічних та політичних реформ. Ми готові разом аналізувати та поліпшувати впровадження наших поточних проектів. Настав важливий рік, коли наша співпраця з урядом набуває особливого значення, адже нам потрібно буде провести оцінку старої та визначити нову Рамкову програму допомоги ООН (УНДАФ) на майбутнє. Ця нова програма має бути підготована до кінця 2010 року.

— На вашу думку, які індикатори індексу розвитку людського потенціалу мають бути покращані, щоб Україна отримала вище місце в міжнародному рейтингу?

— Розвиток людини — це реалізація свободи людей жити тим життям, яке вони самі собі обирають. Індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) — це сумарний індикатор добробуту людини. В розрахунках індексу використовуються три основні показники: ВВП на душу населення, очікувана тривалість життя при народженні, рівень освіченості населення.

Згідно з новим Звітом із людського розвитку, 2009 р. Україна посіла 85-те місце в рейтингу Програми розвитку ООН за індексом розвитку людського потенціалу у 182-х країнах та територіях.

айбільшим фактором, який має негативний вплив на показники цього індексу, безперечно, є очікувана тривалість життя. Надзвичайне занепокоєння викликає різниця між тривалістю життя чоловіків та жінок. У середньому українець живе лише 63 роки. Це на 1,9 роки довше, ніж живе росіянин, але на 17 років менше, ніж живе, скажімо, швейцарець. За статистикою, лише шестеро із десяти українців у віці понад 40 років мають шанс досягнути пенсійного віку в 60 років. Частково це наслідок ведення небезпечного способу життя. Звичайно, існують надзвичайні ситуації, аварії й таке інше. Але також існує багато суспільних проблем — наркоманія, алкоголізм, куріння, які сприяють погіршенню цього демографічного показника в Україні. Відсутня звичка проходження регулярних обстежень стану здоров’я. Ганебно, що в Україні поширена практика, коли люди напідпитку без проблем сідають за кермо свого автомобіля. Ця поширена практика дуже небезпечна — не тільки для водіїв, а й для пішоходів, особливо дітей!

Все це становить загрозливу ситуацію порівняно з кращими показниками у своїх сусідів. Таким чином потрібно активніше запроваджувати національні програми, які закликають до ведення здорового способу життя. Крім того, не завадить переглянути системи оподаткування на види продукції, які становлять пряму загрозу громадянам України.

— Ви говорили переважно про допомогу ООН для України. Однак, я думаю, ООН теж очікує на певну підтримку з боку України?

— Україна може зробити багато. Нещодавно мені подарували книгу відомого українського фотографа Олександра Клименка. Його новий фотоальбом «Крізь вогонь і сльози» присвячений надзвичайно важливому внеску, який зробили українські миротворці заради миру у всьому світі та людської безпеки. Починаючи з 1992 року в миротворчих операціях під прапором ООН взяли участь майже 34 тисячі військовослужбовців Збройних сил України та понад дві тисячі працівників міліції і внутрішніх військ.

Після розпаду Радянського Союзу вами були прийняті життєво важливі рішення у процесі встановлення миру, безпеки та роззброєння у всьому світі. Ми завжди спостерігали за хорошим рівнем співпраці між урядом України та системою ООН.

Ми висловлюємо сподівання на те, що Україна й надалі продовжуватиме відігравати важливу роль у здійсненні миротворчих операцій та надавати допомогу у подоланні наслідків природних катастроф, таких як на Гаїті, де особливо необхідна консолідація міжнародних сил. Перспективним виглядає залучення у майбутньому українських мобільних госпіталів для швидкого надання допомоги у надзвичайних ситуаціях.

У рамках програми «Волонтери ООН» існує національна волонтерська програма для України, яку ми хочемо посилити. Ми хотіли б, щоб українці активніше ставали міжнародними волонтерами. Я переконаний, що Україна завжди делегувала високопоставлених представників до ООН, які брали активну участь у переговорних процесах Організації.

— Що ви можете сказати про участь України у Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) ООН?

— Ми надзвичайно задоволені тим, що Україна ініціювала співпрацю з Всесвітньою продовольчою програмою ООН. Відповідно до указу Президента від 18 листопада 2008 року, Кабінет Міністрів України видав постанову про надання гуманітарної допомоги Республіці Ефіопія у розмірі 100 тис. тонн зерна. Це чудовий внесок. Це стало проривом для України в якості активного донора у сфері підтримання глобальної продовольчої безпеки. А саме — ви зробили вагомий внесок у боротьбу з продовольчою кризою в Північно-Східній Африці.

Я думаю, робота в напрямку підтримки ВПП ООН шляхом надання оперативної допомоги повинна продовжуватися, особливо з урахуванням того, що Україна — велика сільськогосподарська країна.

— На завершення хотілося би почути ваше враження про Україну.

— Я самостійно прийняв рішення сюди приїхати, можливо, тому, що вже мав дуже хороше враження про Україну. Це одна з найбільших та дуже важливих країн у Європі, з цікавою політичною кон’юнктурою. Країна дуже різноманітна, цікава своїми природними ландшафтами та ресурсами. Мені дуже подобається щирість та особливий темперамент українців. Мені приємно працювати з українцями. Я сам європеєць, і тому почуваюся тут як удома. Україна віддавна відома своєю гостинністю. Переваги цієї риси я відчув із перших днів перебування, і повірте, це дуже важливо для іноземця. Тут є багато чого повчитися.

Можливо, роль ООН в Україні не настільки відчутна, як у країнах, що потерпають від конфліктів чи природних катастроф, але, на моє переконання, ми можемо зробити вагомий внесок у розбудову демократії та посилення людського розвитку в Україні. Я радий, що можу брати участь у цьому процесі.