Проросійський Фійон vs поміркований Жюппе

Політично кисло-гострий 2016-й зробив США найвищим хмарочосом Трампа, вивів Велику Британію зі складу Європейського Союзу та, схоже, торкнеться і Французької Республіки, яка вже активно готується до президентських перегонів 2017 року.

Попередні вибори правих та центру, також знані як праймеріз, 20 листопада розпочали активний цикл цієї підготовки. За підсумками першого туру, до фіналу, який відбудеться 27 листопада, з-поміж семи кандидатів вийшли колишні прем’єр-міністри Франсуа Фійон (44,1%)  та Ален Жюппе (28,6%). Саме з цих кандидатів і обиратимуть головного “правого”, який навесні 2017 року змагатиметься з соціалістами та Національним фронтом за президентське крісло. До офіційного голосування та оголошення результатів другого туру Фійон та Жюппе мають вчетверте пройти через теледебати, де 24 листопада кожен з них вкотре представлятиме свою програму та вербально вирішуватиме проблеми міграції, безпеки, податків, працевлаштування тощо.

Саркозі сказали “Ні”: колишній президент на вибори не йтиме

Єдине, що цього року ні у фіналі праймеріз, ні тим паче в президентських перегонах не знайдеться місця для одного з лідерів передвиборчих опитувань, колишнього президента Франції Ніколя Саркозі. Третій, з 20,6% голосів виборців та твердими намірами взути президентські мешти, виявився зайвим та опинився за межами ігрового поля. Ні зміна в 2015 році назви партії на таку вже добре знайому “Республіканці”, ні такою ж мірою відомі програмні обіцянки “зробити французьку націю знову великою”, ні навіть дещо комічне позиціонування себе як кандидата з народом та проти еліти не врятували його від сьогоднішнього політичного потрясіння. “Настав час відійти від публічного та сконцентруватися на приватному”, - так прокоментував Саркозі свій відхід від політики, якщо не остаточний, то триваліший за попередній 2012-го року. Висновок з цього простий: сценарій відродження нації не завжди працює, особливо якщо ти не Трамп, а твоя партія не має жодного стосунку до Республіканської партії США. У Саркозі вже це сьогодні зрозуміли, хоча й досі впевнені, що тільки він зміг би протистояти на виборах Марін Ле Пен та Національному фронту, які ідею робити Францію знову великою розглядають ще з більшим, праворадикальним, захопленням.

Хто вони, головні “праві” ?

Власне, ідея політичного та економічного відродження держави на цьогорічних праймеріз ключова. Ключовою вона буде і на майбутніх виборах Президента, проте з ухилом на внутрішню політику та цінності партій. Тому не дивно, що її  презентабельність разом з достатньою обґрунтованістю передвиборчих програм і вивели Франсуа Фійона та Алена Жюппе у фінал попередніх виборів правих.  Першого до того ж з відривом у 15 % та підтримкою Саркозі, на думку якого Фійон краще розуміє труднощі та виклики, які постали перед Францією сьогодні.

Об’єднує обох кандидатів досвід у політиці, головування урядом та численні міністерські портфелі. Тому логічно зауважити, що праві на виборах 2017-го ставитимуть на досвід, якого, з точки зору виборця, має бути достатньо як для вирішення питань щодо тривалості робочого тижня, так і для імовірних переговорів щодо створення нової Єврозони. Безперечно, обидва роблять та робитимуть наголос на поверненні Франції колишньої величі. Проте Жюппе зосереджуватиметься на відновленні авторитету  та посиленні ролі Президента, а ось Фійон, як він акцентував на теледебатах, додасть до цього ще й глибокі економічні й соціальні трансформації. Це, власне, і зіграло останньому на руку та вивело в лідери. Тому обиратимуть у фіналі між помірністю та радикальністю.

Франсуа Фійон: новий Шенгенський договір, широка співпраця з Росією, зняття санкцій

Отож, Франсуа Фійон. Протягом майже п’яти років він обіймав посаду прем’єр-міністра в уряді Саркозі (2007-2012), був міністром екології, сталого розвитку, транспорту та житлового будівництва, встиг побувати в урядах Ширака та Міттерана на посадах міністра національної освіти, вищої освіти та досліджень, міністра соціальних справ, праці та солідарності, міністра пошт та телекомунікацій, тривалий час працював у сенаті департаменту Сарта, очолював Регіональну раду Пеї-де-ла-Луар. Останні чотири роки депутат другого виборчого округу Парижа, останні місяці чи не найбільший радикал-тетчерист правих праймеріз.

Крім внутрішньої політики, де Фійон обіцяє відмінити 35-годинний робочий тиждень і дозволити підприємствам встановлювати свою норму, у межах 48 годин, дозволених європейським законодавством, знизити пенсійний вік до 65 та скоротити 500 тис. державних службовців, потенційний кандидат від “правих” прихильно ставиться до зближення з Росією. Особливо в питаннях боротьби з Ісламською державою та вирішення сирійського конфлікту. “Коли треба було побороти нацизм, ми, не роздумуючи, вступили в альянс зі Сталіним”, - так обґрунтував свою позицію Фійон в інтерв’ю газеті Le Monde. Путін для нього - це “бульдог, який також має свій теплий та чуттєвий бік”.  А для Франції співпрацювати сьогодні з країною, яка в принципі ніколи не мала демократа на чолі,  стратегічно важливо.

В українському питанні Фійон вбачає часом занадто великий американський вплив, який сприяє викривленню розуміння проблеми в Європі. На його думку, Росія ніколи не прагнула анексувати Україну, а санкції з неї треба знімати, оскільки вони шкодять як кооперації в боротьбі з ісламістами, так і сільськогосподарській галузі Франції. Для Фійона, українська криза - справа європейська, яку треба вирішувати тільки з Росією, проте про майбутнє членство України в ЄС мова не йде та не йтиме. 

На майбутнє Європейського Союзу та місце Франції в ньому Фійон дивиться по-реформаторськи. Він виступає за підписання нового Шенгенського договору, створення уряду нової зони та посилення внутрішніх кордонів держав-учасників.

Резюмуючи, варто сказати, що в разі перемоги цей кандидат діятиме більшою мірою в стратегічних інтересах Франції, що часом дисонують як з європейськими, так і з українськими.

Ален Жюппе: реформування Єврозони, безпека та економічний “стоп” для Росії

Другий кандидат попередніх виборів “правих” та сучасний мер Бордо Ален Жюппе значно помірніший у своїх програмі та висловлюваннях. Прем’єр-міністр Франції за президентства Жака Ширака, міністр закордонних справ в уряді Балладюра,  міністр екології та сталого розвитку, міністр оборони та нарешті міністр закордонних та європейських справ за мандату Ніколя Саркозі чи не найпершим оголосив про свої президентські наміри. Авторитет у регіоні Бордо, яким він керує з 2006 року, та прихильне ставлення з боку більшості французів, про що свідчить 49-те місце в рейтингу улюблених французьких знаменитостей, його амбіції виправдовують. Хоча об’єктивно шансів на перемогу в праймеріз у нього значно менше, ніж у Фійона, зважаючи на скромнішу підтримку як з боку виборців, так і з боку конкурентів у першому турі, з яких тільки Наталі Косцюшко-Морізе виступила “за” його кандидатуру.

 Проте теледебати 24 листопада потенційно можуть змінити сьогоднішню картину: а) якщо Жюппе доведе недоцільність радикальних пропозицій Фійона та зупиниться на його непопулярній зовнішньополітичній позиції; б) продемонструє зваженість своєї програми передусім “лівим” виборцям, які беруть участь у цьогорічних праймеріз та можуть принести Жюппе додаткові голоси.

Зваженість його програмних обіцянок стосується передусім внутрішньої політики, де він обіцяє збільшити робочий тиждень до 39 годин, змусити чиновників працювати більше та знизити податок на прибуток на 2 мільярди євро. Що ж до зовнішньополітичних пріоритетів, то він вбачає необхідною участь країн Близького Сходу в коаліції проти Ісламської держави. З Росією, на його думку, треба вступати в діалог хоча б для того, аби вона не закріпила за собою основний контроль над ситуацією в Сирії, а Франція при цьому не залишилась без права голосу.

Дії Путіна в Україні Жюппе не надто зрозумілі, для нього Росія – велика країна, з якою не треба вступати у воєнний конфлікт, проте в певні моменти “не варто боятися казати Путіну стоп: ми не анексуємо своїх сусідів”. Цим “стопом “, вважає Жюппе, є економічні санкції, за подовження яких він виступає.

Майбутнє Європи мер Бордо бачить у новому Шенгенському договорі, посиленні внутрішніх кордонів, новій безпековій політиці ЄС та зменшенні бюрократії в його основних інститутах. Загалом кандидатура Жюппе для України сприятливіша, хоча б з огляду на стриманість його ставлення до Росії.

Вибір між помірністю та радикальністю

27 листопада у Франції знову обиратимуть між помірністю та радикальністю, власне, тоді ж і стане зрозуміло, який курс праві оберуть у президентських перегонах. Висока явка виборців на попередніх виборах (4 мільйони учасників), відсутність сильного лідера та низькі рейтинги соціалістів роблять вибори-2017 для правих більшою мірою сприятливими, проте тіні кандидатур Марін Ле Пен та колишнього міністра економіки Емануеля Макрона змушують замислитися, а чи дійсно це так? Та, власне, що краще в цьому випадку: радикальність чи помірність?