Росія і Європа оголошують холодну війну

У відносинах Росії і Європейського Союзу встановилася атмосфера холодної війни. Брюссель вступив у неабияке протистояння із Кремлем. ЄС прагне привести Україну в Європу, тоді як Москва чинить цьому неабиякий спротив. Першою жертвою російського гніву стала Литва, сусід і колишній васал Радянського Союзу. У двобої вдаються до будь-яких ударів, зокрема й інформаційних кампаній проти президента країни Далі Грибаускайте.

Перші симптоми похолодання проявилися влітку цього року, коли для машин з литовськими номерами серйозно обмежили в’їзд на територію Росії. Митники почали затримувати литовські вантажівки, у зв’язку з чим компанії почали користуватися послугами перевізників із сусідніх країн. Потім, на початку жовтня, Москва оголосила, що не пропустить через кордон жодної краплі литовської молочної продукції. Прем’єр-міністр Литви негайно спробував зв’язатися телефоном зі своїм російським колегою. Дмитро Медведєв зателефонував йому лише через три тижні. Президент Даля Грибаускайте не приховувала люті, що охопила її: «Росія не надала нам жодних письмових пояснень. І я й гадки не маю, що вона має намір робити». На експорт до Росії припадає 30% всього молочного виробництва в країні. Прикордонна блокада означає для сектора щоденні збитки 3 млн євро.

Президент зазначила, що наприкінці жовтня «кремлівські ЗМІ» заявили, що в молодості вона працювала на КДБ. «Так, я справді навчалася в Ленінграді, то й що?» — відповіла вона на запитання Point.fr. Проте гнів все одно пробивається назовні: «Я не можу спокійно на це реагувати. Я вважаю, що це особистісні нападки через пресу».

Окрім того, ніщо не свідчить про те, що на цьому історія скінчиться. Усе литовське керівництво занепокоєне дивними подіями в Калінінграді, російському анклаві, що розташований на узбережжі Балтійського моря між Польщею і Литвою і повністю відрізаний від решти країни. Певний час тому там почали створювати резерви газу. Москва має намір перекрити трубопровід, яким іде постачання Литви? «Цілком імовірно», — відповідають у Вільнюсі.

Хоч там як, суперечки торкаються далеко не лише президента чи навіть балтійської республіки. Через Вільнюс під прицілом опинився увесь Європейський Союз: Володимир Путін прагне не допустити запланованого на 28 листопада підписання договору про асоціацію з Україною. «Наша країна обіймає посаду голови ЄС, і ми робимо все, аби просунути вперед європейську політику добросусідства», — наголошує дипломат Томас Гульбінас.

«МИ БІЛЬШЕ НЕ САМІ»

Річ у тім, що в Україні виробляють електрику, яка може покрити потреби не лише Литви (на 100% залежить від дорогого російського газу), а й інших балтійських країн і навіть Польщі. Послання Путіна цілком прозоре: не займайте України (Москва хоче, щоб вона вступила в її Митний союз)!

Така атмосфера холодної війни нагадує литовцям темні часи радянської окупації. З однією відмінністю: зараз Балтика входить до Європейського Союзу. «Ми більше не самі», — каже віце-спікер литовського парламенту Петрас Ауштревічус. Колишньому єврокомісарові Далі Грибаускайте готують високу посаду в європейських інституціях після весняних виборів. Наразі вона прагне заручитися підтримкою партнерів. Європейський комісар з торгівлі Карел де Гухт має намір звернутися до СОТ зі скаргою на Росію. Нещодавно Даля Грибаускайте піднесла чудовий дарунок Ангелі Меркель: величезний круг традиційного литовського сиру, який тепер заборонено в Росії. Цим вона нагадує, що всі європейці, по суті, сидять за одним столом.

Ален ФРАНКО

8 листопада 2013 року. Le Point, Франція, Переклад InoЗМІ.Ru