Що з оптикою?

Діяльність ОБСЄ на сході України з самого початку викликала в українців багато питань і сумнівів. Попри те, що з часу війни на Донбасі минуло майже півроку, Організація з безпеки та співробітництва в Європі лише зараз вирішила розширити свою спеціальну моніторингову місію і подвоїти її чисельність — із близько 100 до 250 осіб. Минулого четверга ОБСЄ запустила у Миколаєві перший з чотирьох безпілотників, які допомагатимуть слідкувати за ситуацією на сході. Питання в іншому — чому б це не зробити раніше? Те ж саме стосується і збільшення чисельності представників організації. Як з українського, так і з російського боку.

За словами речника спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Майкла Боцюрківа, проблема в тому, що спостерігачі не мають достатньо броньованого транспорту, щоб пересуватися територією конфлікту. Як мінімум це дивно чути, оскільки до такої організації входять 57 країн — невже у них не знайдеться коштів?

Також не сприяє об’єктивній роботі ОБСЄ залучення до складу спостерігачів росіян, адже Росія є стороною, яка спровокувала конфлікт на Донбасі, підтримує фінансово так званих проросійських сепаратистів, насправді які є терористами.

 Попри всі виправдовування організації в об’єктивності факти говорять про інше. «День» вже повідомляв своїх читачів про це (див. «День»  №181, 30 вересня 2014 року, «Моніторинг через призму Кремля» та «День» №186, 7 жовтня, «Про «прикрий інцидент» зі спостерігачами»).

Пан Боцюрків відзначив «Дню», що, за статутом ОБСЄ, коли її спостерігачі працюють в якійсь із країн-членів, то державі не дозволяється мати своїх представників у цій місії. А як тоді бути з Росією, яка також є безпосереднім учасником конфлікту на Донбасі? «Не забувайте, що нас сюди запросив український уряд. Ці вимоги добре знають країни-члени ОБСЄ, і невключення України до цієї місії було погоджено 57 державами», —  зауважив Майкл Боцюрків.

Разом із місією моніторингу ОБСЄ на Донбасі подібна команда спостерігачів працює і з боку Росії. Вони мають такі ж самі труднощі — нестача персоналу. А нещодавно стало відомо, що ОБСЄ не може збільшити своїх представників на українсько-російському кордоні — Росія свідомо блокує це в Раді ОБСЄ, де всі рішення приймають консенсусом. «Попри численні прохання членів ОБСЄ і держав-партнерів Російська Федерація продовжує блокувати відправлення спостерігачів на інші прикордонні контрольно-пропускні пункти, окрім двох, на яких спостерігачі вже знаходяться», — йдеться у зверненні американського представництва в ОБСЄ, яке потрапило в наше розпорядження.

«На жаль, це перешкоджання — ще один втрачений шанс для Росії зіставити свої слова з діями і внести свій вклад у деескалацію ситуації. Жодних ілюзій: ця місія у нинішньому складі є недостатньою», — наголосив представник США при ОБСЄ Данієль Баєр, якого цитує Бі-Бі-Сі.

Голова місії ОБСЄ у Ростовській області Пол Пікард розповів «Дню», що попри невелику чисельність — усього 16 спостерігачів — «кожна людина працює близько 60 годин на тиждень». «Ми спостерігаємо за ситуацією 24 години на добу, 7 днів на тиждень на цих двох пунктах пропуску. Ми знаходимося тільки всередині цих КПП і спостерігаємо за тим, як люди переходять через кордон з України в Росію і навпаки», — повідомив деталі роботи місії пан Пікард. Але погодьтеся, контролювати протягом такого тривалого періоду всього два КПП — «Донецьк» та «Гуково» — це все одно, що нічого не контролювати. Адже без контролю залишається  майже 300 км українсько-російського кордону. То що ж тоді контролюють спостерігачі? Те, що їм лише дозволяє Росія...   

Як повідомили «Дню» у Державній прикордонній службі України, усього на українсько-російському кордоні 63 пункти пропуску, з яких українці контролюють 44 КПП.

За словами Пола Пікарда, їхню місію до Росії запросив глава російського МЗС Сергій Лавров. «Запрошення надійшло у червні, коли міністри закордонних справ Росії, України, Німеччини та Франції зустрічалися разом у Берліні. Лавров запрошував ОБСЄ прийти на два пункти пропуску — «Донецьк» та «Гуково», де вже не було представників Української держави», — розповів Пол Пікард.

А як бути з тими 16 контрольно-пропускними пунктами, про відкриття яких повідомляв Президент Петро Порошенко? Нагадаємо, наприкінці вересня прес-служба Кабміну повідомила, що Україна їх закрила. Але зрозуміло, що без контролю українців та міжнародних спостерігачів там може відбуватися казна-що. Тоді постає інше, не менш логічне питання: навіщо взагалі потрібні міжнародні спостерігачі, якщо їхня робота не покриває повністю захопленої сепаратистами території?

Нині, за словами Пола Пікарда, мандат місії ОБСЄ, який був розрахований на три місяці, буде подовжено ще на один.

«День» також попросив пана Пікарда прокоментувати інформацію про те, що українсько-російський кордон перетинають люди в камуфляжі та військова техніка. «Це неправда. Тут не проходять військові і жодна техніка. У доповіді ОБСЄ написано, що люди, які тут проходять, були одягнуті в зразки військової форми, але вони не військові. Ми навіть зазначаємо чисельність — те, скільки людей проходять повз ці КПП. Але ми ніколи не бачили, щоб проїжджала техніка. Також ми не бачили у цих людей зброї, бо російські прикордонники та митники перевіряють їх перед нашими очима», — відповів представник ОБСЄ. А наступного дня на прес-конференції в Ростові-на-Дону пан Пікард зізнався, що його місія... не перевіряла гуманітарні конвої, які їхали з Росії до України.

«Були два конвої, які проїхали через пункт пропуску «Донецьк». У нас немає повноважень перевіряти вантаж, але ми продовжували спостереження... Перший конвой — проїхало 227 вантажівок. Українські представники приїхали, щоб взяти участь у перевірці цих вантажівок. Під час перевірки першого конвою спільно з МКЧХ перевірили 37 вантажівок, після цього конвой почав рух до України. Конвой повернувся впродовж доби», — наводить слова Пікарда УНІАН.

Юрист-міжнародник, професор Володимир ВАСИЛЕНКО не здивований вето Росії щодо розширення контингенту спостерігачів: «У нас з Росією близько двох тисяч кілометрів кордону, але представники ОБСЄ контролюють лише його 1 км. І якщо офіційний представник Росії в ОБСЄ блокує рішення про збільшення чисельності місії, щоб встановити контроль на всій лінії кордону, то це доводить, що Росія не збиралася і не збирається виконувати Мінські домовленості. У них чітко зафіксовано необхідність виведення військ, найманців, встановлення контролю над кордоном за участю місії ОБСЄ».

Разом з тим, вважає В. Василенко, росіяни зараз тиснуть, і на Донбасі «відбувається демаркація лінії розмежування між формуваннями терористів та українськими збройними силами». «Це означає, що де-факто позначають кордони так званих Донецької і Луганської народних республік. Це означає, що Росія матиме змогу постачати їм зброю, пальне і ці сепаратистські формування навіки вічні. Це — фікція контрольних функцій. Насправді діяльність цієї місії маскує, виправдовує дії Росії», — додав експерт.

На його думку, росіяни ніколи «не збиралися давати дозвіл українським прикордонникам і митникам (тим паче) контролювати ці конвої персоналу місії ОБСЄ, які не були гуманітарними». «Вони, головним чином, завозили зброю, пальне для техніки, найманців. Це знову доводить те, що йдеться про «увічнення» існування сепаратистських терористичних утворень на території України з усіма наслідками, які з цього випливають. Це буде джерелом дестабілізації ситуації в Україні. Це буде варіант не Придністровського замороженого конфлікту, а жевріючим конфліктом, який  унеможливить членство України в Європейському Союзі, а тим паче надання нашій країні ПДЧ в НАТО. Це — плацдарм для всіляких провокацій та подальших агресивних дій Росії щодо України», — застеріг Володимир Василенко.

Водночас на запитання: чи має Україна якісь важелі впливу на ситуацію, експерт відповів, що на це «немає ради». «Єдиний спосіб змінити поведінку Росії — це посилення санкцій міжнародної спільноти проти неї. Дипломатія України повинна зараз сконцентруватися на тому, щоб переконати наших західних партнерів посилити політику санкцій щодо Росії», — наголошує пан Володимир.