Тактика стримування

Оскільки вся увага світової громадськості була прикута до Іраку, війни з тероризмом та проголошеної урядом США доктрини приймати рішення в односторонньому порядку, то проблемі дослідження американським урядом нових способів використання ядерної зброї уваги незаслужено не приділяли. І про це можна жалкувати, оскільки дослідження урядом Буша нових можливостей використання ядерної зброї є революційним поворотом у політиці США із забезпечення національної безпеки.

Сьогодні світ проходить через безпрецедентне випробування на міцність, перебуваючи в безперервному потоці терористичних атак і відчуваючи зростаючу загрозу застосування зброї масового знищення. У виниклій ситуації, коли і Північна Корея, й Іран відкрито демонструють свої ядерні амбіції та є потенційними учасниками гонки ядерних озброєнь у Південній Азії, абсолютно необхідно, щоб Америка взяла на себе роль та обов’язки лідера, який стримує загрозу використання та поширення ядерної зброї у всьому світі.

Замість цього уряд Буша має намір зробити протилежне. Багато дій американської адміністрації і більша частина риторики уряду США на ділі швидше сприяють збільшенню загрози застосування ядерної зброї, а не роблять світ безпечнішим.

В опублікованому адміністрацією Буша в січні 2002 року документі про перегляд позиції США щодо ядерної зброї Nuclear Posture Review було повідомлено про істотну зміну в ядерній політиці США, що полягає у висуненні нової тріади (ядерна зброя наземного, морського та повітряного базування), в якій використання ядерної зброї об’єднується з використанням традиційних засобів завдання удару, і таким чином розмивається лінія, що розмежовує використання звичайних і ядерних озброєнь. Так само було визначено можливі сценарії завдання США першими ядерного удару навіть проти тих країн, які такої зброї не мають, і прозвучали вимоги про створення в США нового покоління ядерних боєголовок малої потужності, так званих «міні-ньюкс» (мініатюрних ядерних бомб).

У політиці США ніколи не існувало принципу незавдання першого удару, але ніколи не було проголошено і принципи на кшталт тих, що зафіксовані в Nuclear Policy Review. Сьогодні, відповідно до ідей даного документа, США розглядають можливість першими використати ядерну зброю і прагнуть об’єднати тактичну фронтову ядерну зброю разом зі звичайними боєприпасами.

Попри прагнення принизити значення Nuclear Posture Review, що виникло відразу з моменту його опублікування, даний документ, як і раніше, залишається надто небезпечним і провокаційним. На початку минулого року я, будучи присутня на слуханнях у Сенаті США доповіді Комісії з енергетики та природних ресурсів, поставила запитання секретарю вищеназваної комісії Спенсеру Абрахаму, чиє відомство здійснює контроль над дослідженнями і розробками в області ядерної зброї, чи має намір уряд Буша провести розробку ядерної зброї меншої потужності. Відповідь секретаря Абрахама була негативною, за його словами, його відомство займалося лише вивченням нових можливостей удосконалення вже наявних озброєнь.

Але немає сумнівів у тім, що уряд США починає дослідження і розробку нових видів ядерної зброї. Минулого року скасували прийняту 10 років тому заборону на дослідження і розробку ядерної зброї потужністю менше 5 кілотонн — на Хіросіму скинули бомбу потужністю 15 кілотонн.

Під натиском адміністрації Буша Конгрес виділив 21 мільйон доларів для вивчення і розробки нових видів ядерної зброї, включаючи 100-кілотонний боєприпас для руйнування бункерів, а також тактичні фронтові ядерні боєприпаси. Крім того, терміни здачі урядового випробувального об’єкта в Неваді скорочено з трьох років до двох, і виділили кошти на виробництво додаткових обсягів розщеплювальних матеріалів для нових ядерних боєприпасів.

Я протестувала проти цих нових ядерних ініціатив у Сенаті США на початку минулого року. Очевидно, що ядерні двері прочиняються. Роблячи наступні кроки, прописані в Nuclear Posture Review, — особливо з розробки «нових засобів … для ураження виникаючих загроз», включаючи «дослідження і розробку нових систем, здатних впоратися з такими проблемами», — адміністрація Буша таким чином знижує поріг для використання ядерного озброєння США або іншими країнами.

Такий підхід суперечить національним інтересам Америки та йде врозріз з традиціями і цінностями американців. Не потрібно навіть замислюватися над допустимістю завдання першого ядерного удару зі сторони США, а завдання ядерного удару в відповідь на атаку без застосування ядерної зброї буде порушенням центрального принципу ведення справедливої війни та воєнних традицій США.

Таким чином, якщо США розробляють ядерні боєприпаси, які розмивають відмінність між звичайними та ядерними озброєннями, то тим самим вони посилають іншим країнам повідомлення, яке ті мають розглянути. Я вважаю, це вельми важливо, щоб США встановили дуже високий міжнародний стандарт, що не допускає поширення ядерної зброї. Якщо Америка цього не зробить, то цілком імовірно, що інші країни почнуть розробляти свої власні стандарти та свої власні ядерні арсенали. І, мабуть, так і відбувається.

Індія та Пакистан — ядерні держави, і кривава історія їхнього протистояння визначає всю ситуацію з безпекою в Південній Азії. Якщо хоч би одна з цих держав допустить думку, що міститься в новому ядерному політичному курсі адміністрації Буша, залишиться мало причин для того, щоб не включити можливість використання ядерної зброї в ще більших масштабах до своїх планів дій у разі виникнення непередбачених обставин, — і можливо навіть на ділі їх використати.

Тоді як США таврують окремі країни «віссю зла», базуючись, зокрема, на тому, що ті прагнуть володіти ядерною зброєю й іншими видами зброї масового знищення, вони мають особливо обережно підходити до того, як вони самі розглядають свої варіанти дій у непередбачених ситуаціях стосовно використання ядерної зброї.

Якщо США не проявлятимуть у цьому питанні завбачливості, то американська позиція щодо ядерної зброї може спровокувати те саме поширення, якого американці так прагнуть не допустити.