Вилами по воді

Не встигли президенти країн-учасниць Організації Договору колективної безпеки (ОДКБ) і Євразійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС) домовитися про створення Колективних сил оперативного розгортання (КСОР) і антикризового фонду, як у своїх столицях вони стали поводитися зовсім інакше. Хто голосно на весь світ, як «бацька» Лукашенко, заявив, що в ніякі КСОР білоруських солдат не посилатимуть, то тихо, як киргизькі лідери, дали сигнал своїм парламентаріям не поспішати з денонсацією договору про американську базу в Манасі. Раптом і від Вашингтона щось дістанеться.

Роздаючи кредити своїм союзникам, у Москві мали впевненість або робили такий вигляд, що накопичених грошей достатньо, аби пережити лихі часи. Так раптом виявили, що дефіцит бюджету буде досить великим. Наприкінці минулого року міністра фінансів Олексій Кудрін заявив, що можливий дефіцит до 1% ВВП. У січні поточного року помічник президента з економічних питань Аркадій Дворкович оголосив: «Ми плануємо значний бюджетний дефіцит у розмірі, видно, менше за 5% ВВП, чого в нас не було вже багато років». У лютому Олексій Кудрін збільшив оцінку бюджетної діри з 1% до 6,1% ВВП. І ось Аркадій Дворкович назвав нові цифри нестачі грошей у державному кошторисі — 8—10% ВВП. І не факт, що цими прогнозами справа обмежиться.

Зі слабкими нервами він заспокоїв: «...на сьогоднішній день у Резервному фонді накопичено 4,7 трлн. руб. або 12% ВВП Росії. Ми витратимо приблизно половину Резервного фонду цього року. Дефіцит бюджету в подальші роки буде нижчим, ніж цього року, — 3—4% ВВП». Останнє під великим питанням. Олексій Кудрін в одній телепередачі клявся, що до кінця 2008 року не допустить послаблення рубля до 30 за долар. І що ж тепер робити із його клятвами? Якщо врахувати, що на виплату зовнішнього боргу 2009 року повинно бути витрачено понад 0 млрд., то це перевищує суму оголошеного дефіциту. До того ж президент і прем’єр в унісон вимагають не зменшувати соціальні виплати, а навпаки, їх збільшувати. Володимир Путін останнім часом відвідує підприємства й організації оборонного комплексу і всіх заспокоює, що держоборонзамовлення (ДОЗ) зменшене не буде. Відповідно людям у формі й тим, що звільняються в запас, турбуватися нема про що. Квартири військовим, обіцяв прем’єр, будуватимуть.

Давати заспокійливі обіцянки — це одне, і зовсім інше — реальні можливості їхнього виконання. А ось тут і виникають великі проблеми.

У нинішньому вигляді прийнятий Державною думою бюджет перетворився на фікцію, і вимагає негайного коректування. І обов’язково в бік зменшення витрат. Насамперед, під таку роздачу потрапили витрати Мінтрансу, що логічно. Залізниці зменшили перевезення вантажів, отже їхню реконструкцію можна відкласти. Автомобільні вже давно потрапили в одну з головних бід Росії. Жили так кілька століть, можна і ще почекати. Незважаючи на обіцянки Путіна та Медведєва, під секвестр потрапили витрати міністерства охорони здоров’я та соціального розвитку. Прямо як у Леоніда Черновецького, який любить співати київським бабусям про любов, а вводить плату за все і вся. Однак одних транспортників і медиків виявилося мало. Дійшла черга і до військових.

Бюджет міністерства оборони планується урізати на 15—20%, тобто на 207—275 млрд. рублів. Член комітету з оборони Державної думи Михайло Бабич вважає, що можна скоротити обсяги закупок техніки для тилових служб, а також довгострокових резервів палива й інших матеріалів. Плюс, швидше за все, на його думку, можна зекономити на запланованих оргштатних заходах і будівництві нових військових гарнізонів і містечок. Але на все тилове забезпечення армії та флоту виділено на цей рік лише 120,1 млрд. крб. І повністю від цих витрат відмовитися неможливо. На будівництво житла передбачається виділити 135,8 млрд. крб. І хоч Путін обіцяв житло будувати, але виконати це неможливо і квартири доведеться військовим чекати. Це підтвердив міністр оборони Анатолій Сердюков на нараді в Севастополі з командуючими з’єднань і частин Чорноморського флоту. Як повідомило інформаційне агентство Regnum, темою наради була економічна складова військової реформи, а також очікувані труднощі з фінансуванням будівництва житла для військових моряків. Одночасно міністр повідомив «радісну» новину: офіцери, що досягли граничного віку перебування на військовій службі, а таких на флоті 1,5 тис. осіб, будуть звільнені в запас.

Очевидно, що насамперед будуть урізані витрати на військову реформу і на ряд федеральних цільових програм. Як зазначають інформовані джерела, сюди потрапляє і програма «Створення системи базування Чорноморського флоту на території Російській Федерації». Вона і так виконувалася посередньо, а тепер зовсім затихне, адже криза — зараз не до перенесення базування ЧФ. Вже з великою часткою визначеності можна говорити про те, що до травня 2017 року Україна буде поставлена перед фактом, що Чорноморський флот виводити нікуди і Росія спробує залишити свій флот не лише в Криму, а й у інших областях нашої країни.

І в цих умовах величезні гроші роздаються для задоволення суто політичних амбіцій. Киргизстан отримав у вигляді кредитів, безвідплатної допомоги та списання боргів майже 92 млрд. рублів. Білорусь — майже 70, Вірменія — 18. На цьому тлі Рауль Кастро для острова Свободи отримав просто копійки — 0,7 млрд. руб. При цьому Білорусь просить ще 100 млрд. руб. і затягнення процесу Москвою вже викликало гнів «бацьки». Витрати на союзників складають близько 180—190 млрд. руб. Майже стільки, скільки мають намір зекономити на російській армії.

Але хоч би витрачали з глуздом. Так ні. Міністр закордонних справ Білорусі Сергій Мартинов виступив у Берліні з доповіддю про перспективи зближення Білорусі з ЄС. Він детально зупинився на завданні «становлення багаторівневого співробітництва Білорусі із Заходом». Він також помітив, що найкоротший шлях до Берліну з Москви, яким ідуть мільйони тон вантажів, «проходить через Мінськ», а «не через Київ або Одесу». Під час відвідування одного з машинобудівного заводу в Гродно, Олександр Лукашенко звинуватив Росію в тому, що вона наживається на союзниці. «Ми позичили в них гроші. За ставкою Libor +3% ми отримуємо від них кредит, а від МВФ — Libor +0,75%. Так у кого вигідніше? Нам Захід надає кредит на більш вигідних умовах, ніж Росія», — сказав він. Прес-секретар міністерства іноземних справ Андрій Попов прямо заявив, що законодавство країни забороняє участь її громадян у військових операціях за межами країни. Які тут сили КСОР?

Москва наразі в дискусію на вищому рівні не втягується, але дає зрозуміти, що терпіння на межі. Генеральний секретар ОДКБ Микола Бордюжа в інтерв’ю «Незалежному військовому огляду», відповідаючи на питання про суперечність білоруського законодавства документам по КСОР сказав: «...в одному з пунктів ухваленого президентами рішення говориться про необхідність внесення до національного законодавства відповідних змін, що забезпечують оперативність використання сил і коштів, що виділяються у складі КСОР». Тим самим Бордюжа дає зрозуміти, що наступає casus foederis — «договірний випадок», при якому набирають чинності зобов’язання за союзним договором. А щоб до Мінська доходило швидше, міністр сільського господарства Олексій Гордєєв запропонував не надавати союзній державі кредитів. Зрозуміло, що не через КСОР, не компетенція це галузевого міністра, а по його лінії. «Через те, що Лукашенко більше любить своє сільське господарство, ми не повинні страждати і вступати в торгові війни», — зазначив міністр. Лукашенко тут же парирував: «Якщо це загальний підхід, то ми обійдемося і без кредитів. Тільки нас не треба лякати цими кредитами». Далі «бацьку» зовсім понесло. «Якщо Білорусія зазначає краху, то для Росії це буде невимірно більша втрата, ніж дати нам 2 мільярда доларів на підтримку... Підтримуючи нас, Росія тим самим підтримує себе». Як і передбачається, не встигли висохти чорнила під підписаними на останньому саміті документами, як союзники почали сваритися та готуватися знову вимагати у Росії грошей, не зупиняючись перед неприкритим шантажем. І не на словах, а на ділі.

Державний секретар США Гілларі Клінтон зайнялася долею американської бази в Манасі. Як тільки це стало відомо в Бішкеку, почалося гальмування проходження законопроекту щодо денонсації договору із США в киргизькому парламенті. Щонайбільше це станеться в квітні. А там стане відомо, що вирішить білоруський парламент стосовно визнання незалежності Абхазії та Південній Осетії. І не факт, що Москва та Мінськ до цього часу домовляться з фінансових питань.

Підписані на самітах ОДКБ і ЄврАзЕС документи все більше нагадують in aqua scriber — по воді написаними.