«Ядерний шантаж»
Заява Північної Кореї про те, що вона має ядерну зброю, підкинула дров у багаття дипломатичного шаленства. Аби умовити Північну Корею повернутися до шестисторонніх переговорів щодо усунення ядерної загрози з Корейського півострова — з участю Китаю, Японії, США, Росії та Південної Кореї, — Японія, США і Південна Корея пропонують зараз розширити предмет цих переговорів, щоб дозволити Північній Кореї обговорити на них будь- які проблеми, що її турбують. Це буде фатальною помилкою.
Ці переговори застопорилися, коли в липні 2004 року Північна Корея вийшла з них, навівши причиною імовірно ворожу політику з боку урядів США та Японії. Нині ж вона заявляє про те, що виготовила ядерну зброю для самооборони. Хоча вже було кілька неофіційних заяв із боку режиму Кім Чен Іра, в яких визнавався факт, що Північна Корея володіє арсеналом ядерної зброї, ця заява була першим офіційним підтвердженням цього факту.
Причиною зробленої заяви було усвідомлення режимом того, що адміністрація Буша, яка прийшла на другий термін, не пом’якшить свої вимоги стосовно повного припинення Кореєю своїх ядерних програм, а замість цього продовжуватиме політику, спрямовану на ізоляцію й придушення Північної Кореї. Те саме є справедливим, імовірно, і для Японії, чию позицію щодо викрадення її громадян агентами Північної Кореї в 70-х і 80-х роках минулого століття режим Кіма також використав у червні минулого року як одну з підстав для виходу з шестисторонніх переговорів.
З огляду на все це стають зрозумілими мотиви Північної Кореї, яка намагається розіграти козирну карту в цій грі, і зволікання, мабуть, більше буде на руку саме їй. Вона хоче змусити американців піти на поступки, розуміючи, що ситуація в Іраку залишає США без можливості маневру, а також не допустити розвитку ситуації в зв’язку з наростаючими в Японії закликами про застосування економічних санкцій проти Північної Кореї як покарання за викрадення. І до того ж, у той час як Японія та США дуже різко засудили заяву Північної Кореї про наявність у неї ядерної зброї, на це ніяк не зреагували Китай, Росія і Південна Корея, які займали терпимішу позицію під час шестисторонніх переговорів.
Насправді, своїм виходом із переговорів з участю шести сторін Північна Корея не зовсім відкинула ідею можливості усунення ядерного протистояння за допомогою діалогу. Швидше, метою Північної Кореї було припинити на максимально можливий термін шестисторонні переговори, щоб змусити США розпочати з нею двосторонні переговори, в яких вона б могла отримати можливу допомогу енергоресурсами та іншу допомогу, водночас вимагаючи гарантій безпеки для «дорогого вождя» Кім Чен Іра.
Америка не досягала результатів на двосторонніх переговорах, і її реакція на нещодавню заяву Північної Кореї про наявність ядерної зброї також вказує на необхідність поновлення шестисторонніх переговорів. Таку саму позицію займає і Японія.
Так само, як і Японія, адміністрація Буша змінила свій відносно поміркований підхід до Північної Кореї відтоді, коли минулого року були припинені переговори. Очевидно, США чимдалі тугіше затягують дипломатичну петлю навколо Кореї, маючи намір перенести обговорення питань щодо ядерної зброї в Раду Безпеки ООН.
Понад те, Консультативна рада з безпеки Японії та США організувала в лютому у Вашингтоні зустріч міністрів оборони та міністрів закордонних справ обох країн для обговорення спільних стратегічних цілей стосовно перетворення сил передового базування США. Сюди входять військові частини США в Японії, зусилля яких будуть зосереджені на тому, щоб протистояти загрозі з боку північнокорейських ядерних і балістичних ракет, а також новій загрозі в особі міжнародного тероризму й нарощування озброєнь у Китаї. Японії та США дуже важливо йти в ногу у проблемах безпеки, якщо вони справді прагнуть зберегти свій альянс, який гарантуватиме стабільність в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Уряд Японії також веде пошук ефективних засобів у відповідь на постійну нещиру поведінку Північної Кореї у питаннях регіонального й двостороннього характеру, включно з випадками викрадень. У військовому плані Японія переглядає свої закони щодо сил самооборони, щоб встановити процедури створення систем захисту від балістичних ракет, які будуть спрямовані здебільшого проти Північної Кореї.
Заздалегідь не планувалося приурочити прийняття такого рішення (його прийняли на одному з постійних засідань кабінету 15 лютого) до дня народження Кім Чен Іра, який відсвяткував своє 63-річчя наступного дня. Але це продемонструвало, що уряд Японії, який уже давно підозрював, що Північна Корея володіє ядерною зброєю, не можна примусити до фундаментальної зміни своєї політики, залякавши підтвердженням реального існування загрози.
Цей перегляд оборонної політики встановлює новий напрям в японській воєнній політиці, що полягає у делегуванні більшої влади командуючим сил самооборони, аби вони могли ініціювати захисні дії проти виникаючих загроз. Відповідно до нових даних, які має Південна Корея, на додачу до вже існуючих ракет середнього радіуса дії «Нодонг», Північна Корея також модернізувала свої ракети «Скад», розширивши діапазон їхньої дії настільки, що вони можуть досягати головних островів Японії. І якщо Північна Корея й справді, порушуючи всі міжнародні договори, продовжить розвивати не лише свої ядерні арсенали, а також різні типи балістичних ракет, то її дійсно можна вважати країною-ізгоєм.
Що ж до ядерної проблеми, політика Японії стосовно Північної Кореї має, як і раніше, грунтуватися на зміцненні зв’язків зі США, а також посиленні співробітництва з Китаєм, Південною Кореєю та Росією, щоб ужити всіх зусиль до якнайшвидшого поновлення шестисторонніх переговорів. Але початок діалогу з режимом Кіма не може бути самодостатньою метою, переговори необхідні, і вони мають бути ефективними. Але прогрес на них неможливий, якщо Північній Кореї буде дозволено перетворити свою просту участь у цих шестисторонніх переговорах на козирну карту.
Хідеакі КАНЕДА — віце-адмірал у відставці сил самооборони Японії, директор інституту Оказакі.
