50 метрів до рекорду

Якщо і є в географії щось незвідане до кінця, то це печери. Ці високохудожні природні споруди, створені водою, привертають до себе увагу найекстремальніших шукачів — спелеологів. Цього року українські завойовники печер спробували повернути собі першість у спелеології (в 2001 році українська команда стала першою в світі, відкривши печеру глибиною 1710 метрів, цього року французи спустилися на 22 метри глибше).

В останні роки українські спелеологи здійснюють найамбіційніший проект в історії спелеології під назвою «Поклик безодні», метою якого є відкриття і дослідження першої на планеті печери глибиною понад два кілометри. Ці роботи проводять паралельно у двох напрямах — карстових масивах Арабіка на Західному Кавказі (Абхазія) та Аладаглар у Східному Таурусі (Туреччина), де за розрахунками вчених є значний потенціал для розвитку надглибоких печер.

Експедицію «Аладаглар- 2003» проводила Українська спелеологічна асоціація спільно з Геологічною службою Туреччини й Університетом Хасеттепе (Анкара). У ній взяли участь 16 українських спелеологів, 10 турецьких, а також двоє спелеологів-відеодокументалістів із Великої Британії, які знімали фільм про проект для ВВС. Основним завданням експедиції було подолання вузькостей у двох найперспективніших печерах — Гюльчетай (185 м) та Космодром (125 м). За допомогою перфораторів і технології мінівибухів дослідники просунулися на кілька десятків метрів углиб у кожній із печер. А на середині експедиції було відкрито нову велику печеру Кузгун. Вона відразу «пішла» до позначки 170 метрів великими колодязями. Проходження зупинили на позначці 400 метрів через недостачу навісного спорядження. Безліч паралельних вертикальних стволів, що ведуть до одного і того самого меандру, показали, що спелеологи прорвалися до центральної печери Аладаглара. Подальші дослідження відкривають можливість для досягнення рекордних глибин.

Друга експедиція до печери Крубера-Вороняча зібрала 30 спелеологів з України, Росії, Іспанії, Франції, Австралії. Саме тут українці встановили свій світовий рекорд у 2001 році. Ця експедиція так само не уникла великих досягнень. Уперше в світі українець Олег Климчук (керівник печерних робіт) пройшов сифон (водна перешкода) на глибині 1440 метрів. Разом із керівником експедиції Денисом Проваловим вони стояли за 50 метрів від нового світового рекорду на глибині 1680 метрів. Зупинила їх прикра причина — недостача спорядження і часу. Та крім відкриттів на експедицію чекали чималі труднощі: удар блискавки у телефонний провід, що уразив Іллю Жаркова на глибині 1200 метрів, вивів із ладу основні телефонні станції у печері; землетрус (який, на щастя, закінчився без наслідків) і обрив спелеолога на глибині 500 метрів. Остання пригода сталася з Олександром Кабанихiним з Архангельська. Він зірвався з висоти 30 метрів та отримав важкі травми (відкритий перелом гомілковостопного суглоба, перелом тазових кісток і хребта). Рятувальні роботи спелеологiв не мали аналогів у світі. За 63 години людину підняли з 500-метрової глибини та відправили до лікарні. Така оперативність врятувала життя і залишила надію Олександру — сьогодні лікарі кажуть, що через вісім місяців він знову зможе підкоряти надра землі.

Відкриття українських спелеологів вселяють надію, що після наступної експедиції Україна знову стане першою в спелеології. Адже крім географічних відкриттів, вони дбають про імідж країни. Чого б це не коштувало... На фінальному груповому фотознімку експедиції щасливі обличчя команди спелеологів доповнював красномовний плакат: «Задля цього варто було терпіти одне одного».