Антидепресантний фестиваль

Відкриття: шоколад пахне свіжістю. Але не тоді, коли спеціально візьмеш плитку і нюхаєш — так нічого не вийде, бо ми й так зазомбовані рекламою типу «шоколад спокуси» чи «солодке задоволення», що ніякої нової ідеї, крім цих слоганів, в голові не народиться. Але коли зайдеш в приміщення, де шоколад, в принципі — є, але поки що його ще не видно — в запаху відчуваєш абсолютно інші ноти, навіть не «солодкі». Як стверджують знавці шоколадної справи, так пахне чорний, гіркий шоколад, в якому мінімум 60% какао.

В Українському домі, де у минулі вихідні відбувся Шоколадний фестиваль «Корона», організований ЗАТ «Крафт Фудз Україна», найбільше свіжості йшло від шоколадного фонтана-гіганта три на два метри вагою майже три тонни, зробленого з чорного шоколаду. Так і залишилося загадкою, чи їстівним був цей фонтан (ну чому вони не зробили модні нині міні-фонтани, які можна «їсти»?), бо біля цього номінанта на запис у Книгу рекордів України поставили трьох хлопців, які пильно стежили за рухами людей, які підходили ближче, як на пiвметри.

Теж саме було й в шоколадному містечку «Корона» — всюди «поліція». Зокрема, біля Шоколадної Алеї Зірок, де Руслана Лижичко, Ані Лорак, Сніжана Єгорова, Олександр Пономарьов, Світлана Вольнова та інші гламурні персони залишили у вічності (тобто, у шоколаді для вічності) відбитки своїх рук. Тут же були невеличкі шоколадні погруддя Івана Франка, Руслани, Олега Скрипки й інших людей.

Поряд із Алеєю розмістилася «Майстерня», у якій майстри шоколадних справ давали «майстер-клас», як з десяти кілограмової брили шоколаду зробити лебедя, свиню чи погруддя, яке нагадуватиме якогось артиста чи письменника. На перший погляд працювати з шоколадом виглядало досить легким завданням — принаймні фізично (це ж не лід тесати), проте скульптори спілкуватися відмовлялися — щоб не заважали їм «народжувати концепцію».

На вихідні найбільші черги збирав шоколадний «Бутік» містечка: адже якщо вистояти у довжелезній черзі, можна було собі зробити (звісно, заплативши за матеріал) якийсь ексклюзив типу сердечка, ангела, медалі, чи ще чогось: на вибір пропонувалося понад 20 варіантів. Ажіотаж дійшов до того, що іноді люди навіть не знали «за чим стоять». Питаю дівчат, крайніх у черзі, яка складається з 30-40 осіб: «А що там?» Відповідь: «Побачимо…» Що ж, можна постояти, головне — аромотерапія.

Також у креативну концепцію цьогорічного шоколадного фестивалю майстрів Тростянецької шоколадної фабрики увійшла ідея відкрити в містечку шоколадну «Пошту», «Крамницю» та лавочку з назвою «Гарячий шоколад». Туди також цілий день вистроювалися черги. На «Пошті» можна було за 12 гривень замовити шоколадну листівку: на шматку шоколаду вигравіювати все що забажаєш — фразу, зображення, знак, символи... За спостереженнями, особливою креативністю народ не відрізнявся: як правило писав «я тебе люблю», «моїй дорогій людині від такого-то», а із знаків та символів які замовляли вигравіювати на шоколадних листівках превалювали ...сердечка. От вам і результат впливу всемогутньої реклами «шоколаду спокуси»: продукт харчування, зроблений із завезених какао-бобів, які виросли на Березі Слонової Кістки і виготовлений методом їхнього просмаження, потім — шляхом перетиранням із додаванням какао-масла, цукру, ваніліну і лецитину (хороший антиоксидант, до речі), як і планувалося, пробивав людей на сентименти…

Поряд із «Поштою» діяла, як вже згадувалося, сфера послуг «Гарячий шоколад». Тут також вільно пройти було неможливо: хочеш шоколаду — треба вистояти з півгодини в черзі, час від часу угинатися від щасливців, які вже його купили і пробивалися зі стаканчиками в руках до виходу, щоб вони випадково не зробили вам ще й косметичну процедуру — шоколадну маску (байдуже — на обличчя, чи на рукав куртки). От вам, панe мерe міста «Корона», Юрію Логуше (за сумісництвом — голова правління ЗАТ «Крафт Фудз Україна») — й пропозиція: наступного року, коли будете проводити третій Шоколадний фестиваль, розширте, будь ласка, сферу послуг свого містечка. Пропоную відкрити для дам в ньому (і для метросексуалів, якщо вони захочуть) шоколадний косметичний салон. Тоді на Шоколадному фестивалі буде повний цикл шоколадної терапії: всередину, аромо-, для душі і для тіла. Переконана: фурор «Короні» гарантований, а шоколад стане справжній «національним» продуктом.

Це й вже майже так, бо за кількістю відвідувачів фестиваль нагадував ярмарок. Було все смачно, людно, солодко/свіжо (як для кого). Єдине, на чому забуксувала моя увага і уява — банер з таким написом: «Для ацтеків какао було ознакою заможності, какао-боби слугували грішми, а також найліпшим дарунком для королів а також богів». Щось не зовсім зрозуміло: чи це так креативний колектив Тростянецької шоколадної фабрики тонко натякнув нам переглянути свій звичний спосіб життя і брати приклад з ацтеків, чи вони вже нас до них прирівняли?.. А може просто — історична довідка?

ДОВІДКА «Дня»

Виробництво шоколаду «Корона» на Тростянецькій шоколадній фабриці «Україна» (Сумська область) розпочалося у 1995 році. Торгову марку «Корона» визнали «Вибором року» в 2001, 2004, 2005 і 2006 роках, «Золотою торговою маркою» у 2002 році, а також відзначили нагородою «Споживчі переваги 2003». За 12 років на шоколадній фабриці виготовлено понад один мільярда шоколадних плиток «Корона». Постачальник какао-бобів для ЗАТ «Крафт Фудз Україна» — швейцарська компанія Taloca.

За даними Держкомстату, понад 70% какао-бобів, які завозяться в Україну, імпортує компанія «Крафт Фудз Україна». Для виготовлення шоколаду «Корона» Тростянецька кондитерська фабрика «Україна» імпортує добірні какао-боби з країн Західної Африки (Кот-д’Івуар, Гана). Перш, ніж потрапити в Україну, какао-боби проходять дослідження в Європейських лабораторіях, які знаходяться у Німеччині, Австрії, Швейцарії, Бельгії та інших країнах. З 1997 року на фабриці введена в дію мікробіологічна лабораторія, яка проводить контроль якості сировини, напівфабрикатів та готової продукції за європейськими вимогами.