Бабусина скриня та секонд-хенд як джерело натхнення

Те, що організатори «Сезонів» (журнал «Єва», Будинок «Сергій Бизов» і РІА «Янко») взялися за організацію та проведення конкурсу, так і хочеться порівняти з актом громадянської мужності. Ну а чому б ні? У молодих і обдарованих дизайнерів не так вже й багато можливостей, щоб вітчизняна публіка дізналася про їхнє існування, щоб помітили ЗМІ, щоб — це в ідеалі — зацікавилися виробники одягу. Інакше можна все життя просидіти серед «тих, що подають надії», яким так і не судитиметься здійснитися. Хтось повинен дати шанс.

Цим «хтось» і стали організатори конкурсу, чим лише додали собі турбот і проблем, якщо пригадати, що на них ще така трудомістка справа як власне «Сезони моди». До речі, не з’явися вони кілька років тому, широка популярність і творче зростання більшості нині визнаних наших законодавців мод були б далеко не такими стрімкими. Та вузьке коло вітчизняних метрів (це визначення швидше їхнього професійного статусу, ніж віку) моди. І кому, як не організаторам «Сезонів» думати про те, щоб розширити його межі. Тож свій у певному розумiннi корисливий інтерес ініціатори конкурсу все ж мали. До того ж цього разу їм пощастило, що трапляється рідко, зі спонсорами. Зокрема, торговою маркою «Прима Люкс». Вона не тільки підтримала конкурс, але й захопилася настільки, що вирішила замовити однойменну колекцію одягу, з чим і справився блискуче дизайнер Федір Савченко. Динамічна, сучасна і весела колекція була цілком у дусі діяльності цієї ТМ.

І все ж у найбільшому виграші опинилися, як і задумувалося, самі учасники. Конкурс було оголошено у грудні минулого року. Причому умови були вельми демократичними: брати участь могли не тільки випускники вузів, але й практики без спеціальної освіти. Досить було подати на суд журі свої оригінальні ескізи (не менше 15) молодіжного одягу pret-a- porter весна—літо-2000. Бажаючих виявилося 52 модельєри. Причому, на подив організаторів, з різних регіонів, а не тільки таких традиційно «модних» центрів, як Київ та Львів. З претендентів було відібрано 26 півфіналістів, а до фіналу увійшло 13 колекцій (до 15 одиниць одягу), які й були представлені широкій публіці та журі. Відбувалося це в Будинку культури «Промзона», а іншими словами — наймоднішому на сьогоднішній день нічному клубі, який зовсім нещодавно відкрився і називається так, оскільки розташований у колишньому заводському цеху, чиє внутрішнє оздоблення залишилося чи не в первозданному вигляді, доповнене атрибутами радянської епохи, котрі виглядають сьогодні досить кумедно. Одна тільки заковика. На відкритті «Промзони» цей індустріально-радянський стиль, у якому вирішено інтер’єр клубу, молоді відвідувачі сприйняли зовсім не як дизайнерський прийом, а буквально. І отже — можна гасити недопалки де попало, дозволяти собі іншу під’їзно- дворову вільність, коротше — поводитися як удома. Втім, описана ситуація трапилася за тиждень до конкурсу і до нього жодного відношення не має. А виключно до нашої натури. Хоча куди від неї подітися, від натури- то. Тим більше, що колекції, представлені на конкурсі, створювали молоді для своїх ровесників. Тим цікавіше було побачити, який цей одяг і, відповідно, як молоді люди себе сприймають.

Скажу одразу: за цю молодь можна не хвилюватися. Хоча б тому, що вони знайшли свою справу, цілком пристойно володіють професією: практично всі колекції були виконані на досить високому рівні й всі — вельми рівні. Це, безумовно, заслуговує похвали, але, на жаль, не викликає цікавості. Від подібного конкурсу чекаєш передусім змагання ідей. Вони-то якраз були в дефіциті. «Конвеєрних дизайнерів багато, нових імен мало», — поскаржився член журі Олексій Залевський. До речі, імен учасників ніхто і не знав аж до оголошення результатів, вся колекція демонструвалася під номерами. Але в чому Залевський правий, так це в тому, що оригінальних і сміливих, нехай і несамовитих, творчих рішень було, дійсно, раз-два — тай кінець. Домінувала помірність та імітаторство (по подуіму дефілювали моделі у вбраннях а-ля Пустовіт, Анісімов, Гресь). Втім, імітаторство можна віднести до хвороби зростання, цілком природної у юнацькому віці, яку чимало учасників можуть незабаром благополучно перерости. Саме тут на допомогу прийде професійна майстерність, яку молоді дизайнери мають і яка дозволить реалізувати свіжі ідеї. А стимулом для них цілком може стати сам конкурс, в чому і полягає одне з його завдань.

Що ж до переможців, то тут думка журі розділилася майже порівну. Лілія Пустовіт і Олексій Залевський віддали перевагу колекції під тринадцятим номером, створеної, як здавалося, виключно з речей, витягнутих з бабусиної скрині, і різних підручних засобів: бот, хусток, вірьовок, пошарпаних горжеток, стьобаних ватяних чобіт тощо. Усе це перемішано дивно весело й виглядає... дуже сучасно. Три інші члени журі — Катерина Корбут, Віктор Анісімов і Сергій Бизов визнали кращою колекцію під четвертим номером — дотепну, в рок-н-рольно- ковбойському стилі, з відчутним тарантиновським ароматом. Причому створену вельми винахідливо — практично із джинсових секонд-хендівських речей, перероблених дизайнером так, що виглядають вони шикарно і знову-таки дуже сучасно. До того ж, на відміну від ексцентричної колекції №13, цю цілком можна носити. Адже конкурс все-таки pret-a-porter.

У результаті, журі не влаштовувало довгих дискусій, а знайшло компромісний варіант. Колекція №13, точніше — її творці, неординарні вільні художниці з Києва Ксенія Чумакова і Тоня Грибникова представлятимуть Україну в Москві на міжнародному конкурсі «Російський силует» (туди ж вирушить і Віктор Анісімов). А автор колекції №4 Юлія Гуральчук отримає головний грошовий приз, який забезпечить їй можливість створити нову колекцію. Юлія — випускниця Державної академії легкої промисловості, у якій неодноразово ставала переможницею щорічних показів. 1998-го вона здобула перше місце на конкурсі «Smirnoff International Fashion Awards», а наступного року — друге.

Переконана, що про Ксенію Чумакову, Тоню Грибникову та Юлію Гуральчук ми ще почуємо не раз. А побачити їхні нові колекції зможемо вже на осінніх «Сезонах моди», у яких вони, як переможниці конкурсу, зможуть взяти участь безкоштовно.