Бася: циганочка з виходом
Від редакції: Сьогодні «День» представляє своїм читачам нову рубрику, яка регулярно з’являтиметься в нашій газеті щочетверга. Слід, однак, відразу зазначити, що «Хочу додому» — рубрика доволі незвичайна, вона вимагає не лише читання, але і співучасті. Адже її автор, захисниця та рятівниця бездомних тварин Лілія Ємельяненко (інтерв’ю з нею дивіться у «Дні» від 5 грудня 2008 року), розповідатиме про долі своїх вихованців — а долі ці такі ж драматичні й різні, як і долі людей; але головне — тут усі історії мають шанс на щасливе завершення. Достатньо тільки, аби знайшовся той, хто схоче взяти безпритульне створіння собі додому.
Для того, щоб виростити лагідного й відданого собаку, слід витратити багато часу і зусиль. А інколи достатньо підібрати на вулиці живу істоту, яка потребує допомоги.
Хочу розповісти вам історію однієї з «київських бродяг». Пізньої осені мені зателефонувала дочка і зі слізьми попросила допомогти собаці, що прибився до її інституту. Собака виявився дуже великою сумішшю дворняжки та ротвейлера. Якщо чесно, то я чудово розуміла, що взяти ще одну тварину на додачу до чималої зграї тих, хто вже знайшов у нас притулок, ми не зможемо, проте виявилося, що й кинути охлялу травмовану величезну собацюру також забракло духу, адже залишити її на вулиці означало приректи на смерть.
Спершу через надто стесані зуби ми подумали, що собака старий, та зараз стало видно, що нашій бродяжці не більше шести-семи років. Бася виявилася дивовижно розумною і вдячною твариною. Вона буквально на власній шкурі пережила, як це — бродити київськими смітниками і тяжко добувати їжу, не маючи до цього ні звички, ні вміння: боки повпадали, хутро обсипалося, очі закисли, і до всіх бід її ще і збила машина.
На щастя, голод і біль у минулому. За чотири місяці Бася повністю відновилася. Зараз це чудова, зовні велика та грізна, та дуже ласкава й велелюбна істота. Вона має і зовсім небувалу, унікальну рису — коли Бася радіє, то починає виконувати те, що інакше як циганочкою з виходом не назвеш: трусить одночасно задком і підгрудком, чим справляє незабутнє враження. Одна біда: досі чотиринога танцівниця самотня. Вона знайшла тимчасовий притулок у нас, але так і не знайшла такого бажаного й потрібного для неї господаря. Нам дуже хочеться подарувати Басі ще і щастя бути домашньою — іншими словами, бути корисною та потрібною.
Якщо Ви потребуєте охоронця і друга, якщо ви готові дати дах над головою цій чудовій собаці, дзвоніть, будь ласка: 8-067-446-19-73.
«ГНОМ» — міське незалежне об’єднання міні-притулків (www.helpdog.kiev.ua) висловлює величезну вдячність редакції газети «День» за можливість допомогти тваринам, котрі потрапили в біду, і змінити їхнє життя на краще.
