Перейти до основного вмісту

Без відкриттів...

27 травня, 00:00
У ЦЕНТРІ УВАГИ ЗМІ ГОЛІВУДСЬКІ ЗНАМЕНИТОСТІ — АКТОРИ БРЕД ПІТ І АНДЖЕЛІНА ДЖОЛІ, КІНОРЕЖИСЕР КЛІНТ ІСТВУД (ЯКИЙ ОТРИМАВ СПЕЦПРИЗ ЖУРІ ФЕСТИВАЛЮ ЗА ТВОРЧІ ДОСЯГНЕННЯ ТА ПРЕДСТАВИВ ФІЛЬМ «ПІДМІНА») / ФОТО РЕЙТЕР

Тріумфом кіно, що звертається до гострих і значущих соціально- психологічних проблем, завершився 61 Каннський фестиваль. Його найвищу нагороду «Золоту пальмову гілку» — і це можна назвати сенсацією — вперше з 1987 року отримала картина французького режисера Лорана Канте «Клас» («Між стінами»).

Картина, що розповідає про взаємини вчителя зі старшокласниками, звертається до проблем важкої інтеграції молоді в сучасне французьке суспільство. У стрічці подано глибокий і багатосторонній аналіз причин нинішньої кризи околиць найбільших міст країни, а також протиріч між різними поколіннями французів. Відзначивши соціально значущу стрічку, Каннський фестиваль тим самим підтвердив свої позиції провідного світового кіноогляду, що відстоює гуманітарні цінності людства та сприяє поступу суспільства до гармонії й єдності. «Це блискуча картина, наше рішення було одностайним», — заявив на заключній прес- конференції президент журі, відомий американський актор Шон Пенн.

Другу за значенням премію 61-го Каннського фестивалю, Гран-прі, як і передбачалося, здобула картина «Гоморра» італійського режисера Маттео Гарроне. Стрічку знято за мотивами однойменного бестселера італійського журналіста Роберто Сав’яно. Вона розповідає про неаполітанську мафію «Каморра», яка роз’їдає сучасне суспільство й несе загрозу навіть самій природі. Цей фільм зустріли найтепліше з усіх показаних у конкурсній програмі. Картину критики навіть порівняли з «Хрещеним батьком», і хоча структура фільму є хаотичною, а сам він затягнутий, ця неаполітанська сага стала одним з найпопулярніших фільмів фестивалю. Головну роль виконав Тоні Сервілло — він же грає в сатиричному фільмі Паоло Сорренто «Зірка», відзначеному, в свою чергу, спецпризом журі.

Також не було особливою несподіванкою присудження призу за кращу режисуру картині відомого турецького постановника Нурі Білж Джейлана «Три мавпи». Машина певного політика, що мчить вночі сільською дорогою, збиває людину. Тоді політик просить свого чесного водія — того під час аварії не було — взяти відповідальність на себе за солідну винагороду. Адже дев’ять місяців в’язниці — це небагато. Напруження в сюжет вносять гроші, страшна спека, груба дружина водія та його озлоблений дорослий син. Критики відзначають загальну заплутаність фабули картини — і при цьому чудову роботу зі звуком, візуальним рядом, загальною атмосферою стрічки.

Премію за кращу жіночу роль отримала бразильська актриса Сандра Корвелоні, яка зіграла роль матері бідної сім’ї в фільмі «Лінії Переходу».

Премію за кращу чоловічу роль фестивалю присуджено пуерторіканському актору, голівудській зірці Бенісіо дель Торо, який зіграв Че Гевару в картині Стівена Содерберга «Че»; під час церемонії нагородження актор наголосив, що присвячує цю нагороду легендарному революціонеру. Сам фільм — що триває більш, ніж чотири години і, на думку загалу, місцями є відверто нудним — навряд чи матиме успіх в прокаті.

Улюбленців Канн, бельгійських режисерів братів Дарденн журі не забуло й цього разу, віддавши їх фільму «Мовчання Лорни» приз за кращий сценарій.

Щодо одного з фаворитів фестивалю, «Підміни» Клінта Іствуда, то він залишився без призів. «Підміна» переносить публіку в переддень Великої депресії. Паралельно з драмою про дитину, яка зникла, починає розвиватися інший сюжет: тендітна героїня Анджеліни Джолі бореться проти корумпованої юридичної системи. В основі фільму — реальна справа, що мала місце 1928 року. Як наголосив Іствуд, спілкуючись із журналістами, правдивість історії — саме те, що приваблює його й спонукає зробити фільм. «Кожні два—три десятиріччя в поліцейському департаменті Лос-Анджелеса або в місцевих політичних структурах відбуваються корупційні скандали, і когось відправляють у відставку. Наш випадок — з цього ряду». Втім, цю гірку пілюлю порядно підсолодили: спеціальні премії за творчі досягнення вручено як Іствуду, так і легендарній французькій актрисі Катрін Деньов.

Дійсно неприємним сюрпризом стала відсутність серед лауреатів «Вальсу з Баширом» — глибоко особистої роботи ізраїльського режисера Арі Фольмана, виконаної в унікальному стилі повнометражної документальної анімації. Друг автора потерпає від нічних кошмарів, пов’язаних з 80-ми, коли обидва вони були юними солдатами ізраїльської армії. Сам Фольман розуміє, що з його пам’яті випали великі шматки спогадів про той час. Він починає розшукувати друзів і товаришів по службі, сподіваючись поступово відновити картину того, що ж сталося під час різанини, якою він був свідком, але якої не пам’ятає. У будь-якому разі, саме ця робота стала одним із справжніх відкриттів Канн 61.

Головну премію в конкурсі дебютантів «Золота кінокамера» присуджено британському режисеру Стіву Макквіну за картину «Голод». «Вражаючий дебют», як його охарактеризувала впливова газета «Таймс» — один з небагатьох британських фільмів, що потрапили цього року на Каннський фестиваль. Режисер Стів Макквін — у минулому володар премії Тернера. Він зняв трилер про Ірландську республіканську армію та спроби вижити в жорстокій в’язниці Лонг-Кеш. Центральний персонаж — Боббі Сендс, якого грає Майкл Фассбендер. У тюремній камері, забрудненій власними випорожненнями, він кидає один з найсерйозніших викликів прем’єр-міністру Маргарет Тетчер. Він вирішує уморити себе голодом. Знята без монтажу розмова у в’язниці зі священиком, що триває 24 хвилини, тягне, на думку критиків «Таймс», на «Оскар». Смерть від голоду сповнює несказанним жахом.

Спеціальну премію «Золотої кінокамери» отримала російський режисер Валерія Гай Германіка за свою картину «Всі помруть, а я залишуся». Вищу премію другої за значенням конкурсної програми фестивалю — «Особливий погляд» — присуджено іншому російському режисеру Сергію Дворцевому, який брав участь у фестивалі від Казахстану, за стрічку «Тюльпан». Не забули в Каннах і про минулорічну сенсацію — румунських кінематографістів. Цього разу «Золоту пальмову гілку» за короткометражний фільм «Мегатрон» отримав румунський режисер Маріан Крізан.

Усього в офіційній програмі нинішнього фестивалю було показано 54 картини з 31 країни світу. У головному конкурсі брали участь 22 фільми. А загалом, на думку переважної більшості преси, критиків і кінематографістів, 61-й Каннський фестиваль став одним з найневдаліших за всю історію форуму, з дуже слабким конкурсом і майже повною відсутністю відкриттів.

Черговий 62-й Каннський фестиваль намічено на 13—24 травня 2009 року.

Delimiter 468x90 ad place

Новини партнерів:

slide 7 to 10 of 8

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати