Бокс: у пошуках вiтчизняного промоутера

За останні декілька років в Україні маємо нарешті позитивні зрушення у розвитку спорту. Затверджена Президентом України цільова програма «Фізичне виховання — здоров’я нації», а також прийняті останнім часом відповідні закони створюють грунтовну законодавчу базу для прогресу масового спорту, що є фундаментом для успіхів «великого» спорту. Але постає старе як світ запитання: як реалізувати намічене? Створена ще за радянських часів система підготовки спортсменів вже не відповідає сучасним вимогам. Одна з основних причин, що гальмує прогрес у цій сфері — нестача міжнародного досвіду, яскраве підтвердження тому — ситуація, що склалася в українському професіональному боксі.

Оцінка досягнень у цьому виді спорту вітчизняними ЗМІ, що «рапортують» про «світові» матчі, які відбуваються в Україні, та виступи наших спортсменів за кордоном, м’яко кажучи, завищена. Безперечно, успіхи братів Кличків підняли імідж нашого професіонального боксу, але якщо тверезо оцінити загальну картину, то виявляється, що у вітчизняному боксі існує ще безліч проблем.

Чому наші найкращі боксери рано чи пізно переходять у закордонні боксерські організації та клуби? Чому, наприклад, ми не можемо організувати й провести дійсно яскраві бої із залученням зірок світового боксу, хоча маємо на це можливості? Україна завжди була боксерською країною, ще тоді, коли професіонального боксу у нас не існувало. Достатньо згадати такі всесвітньовідомі імена: В. Савченко, Р. Карпов, А. Кліманов, В. Качановський, О. Ягубкін, А. Лукстін, В. Засипко та багато, багато інших.

Прокоментувати загальний стан справ у цьому виді спорту ми попросили відомого промоутера боксерських боїв, який працював не лише в Україні, а й за її межами, президента Союзу професіонального боксу України Андрія Стєганцова. Його власний досвід бокс-промоутера і свіжий погляд на професійне боксерське життя в Україні гідні уваги. Експерт вважає, що причину кризи, особливо відчутну на професіональному рівні цього виду спорту, слід шукати в недосконалій системі його організації:

— Зараз ніде у світі федерації не проводять бої професіональних боксерів. В Україні це — нормальне явище, хоча така практика суперечить загальновизнаним світовим правилам, — говорить він. — Основою кризи професіонального боксу України є повна відсутність професійних промоутерів — людей, що мають організовувати боксерські бої. Такий дефіцит, а точніше, небажаність їх для деяких діячів в Україні, можна пояснити лише монополізацією професіонального боксу. Сьогодні існує десяток «розкручених» боксерів, а де ж інші наші бійці, тренери, промоутери, менеджери, матчмейкери?

Твердження про те, що в Україні нічого не відбувається в сфері боксу, було б помилковим. За останні роки було проведено бої, правда, за не престижними версіями: IBA, IBO, IBC, WBF. У Києві відбувся навіть конгрес IBF Європи. Але такі заходи є «дутими», і не тільки не приносять користі, а й є шкідливими для боксу. Згадаймо, що під час з’їзду IBF Європи у Києві за цією організацією тягнувся «хвіст» скандальних звинувачень у корупції й торгівлі місцями в рейтингу IBF, за що президента цієї федерації Роберта Лі було усунено від керування. А Бенедетто Монтела — представник IBF в Європі, який головував на цьому конгресі, об’єктивно кажучи, є фігурою, яка нічого не «важить» у світі боксу. Проігнорували конгрес і впливові боксерські федерації. Зате деякі діячі сміливо заявили, що цією подією можна пишатися, бо вона підтверджує «високий пілотаж» і значущість країни у боксерському світі — насправді цей фарс лише зайвий раз підтвердив нашу провінційність та непрофесіоналізм.

Як стверджує Андрій Стєганцов, «колесо» світової системи професіонального боксу обертається за рахунок телекомпаній, які є замовниками боїв у світі професіонального боксу, промоутерів, які організовують самі бої, і федерацій, що контролюють суддівство, медичне обслуговування боїв, визначають рейтинг спортсменів та таке інше, тобто «спортивну» частину боїв, а не комерційну.

На жаль, відсутність ланки промоутерів і впливає на непривабливість нашої країни в царині професіонального боксу, точніше, незакінченість органічної структури професіонального боксу. Окрім цього, на відміну від інших країн, Україна не має єдиної боксерської організації. Існує декілька федерацій професіонального боксу, що вважають себе найкращими і в підтвердження цього організовують «світові» бої, конкуруючи між собою. Все це викликає ще більшу недовіру у «цивілізованого» боксерського світу.

— Для того, щоб якось змінити ситуацію в професіональному боксі, потрібно здійснити ряд конкретних кроків: по-перше, — приділяти набагато більше уваги проведенню регіональних рейтингових боїв, які не потребують значних капіталовкладень. Лише тоді, коли буде забезпечене якісне проведення цих поєдинків, можна проводити бої вищого рівня. По-друге: постійно працювати над підняттям рівня боїв за звання чемпіона України, популяризувати цей титул, а не «провертати» якісь сумнівні «світові бої». Щоб не сталося так як у кік-боксингу, де «наштампували» сотні «чемпіонів світу» та «чемпіонів Європи» (хоча й серед них є справжні бійці-професіонали). По-третє: вкладання грошей у міжнародні, світові бої, можливе лише тоді, коли вони приносять реальну користь українському спорту і його спортсменам. Тільки після цього можна сподіватися на розвиток нормального бокс-промоушна, тільки після цього почне з’являтися велика кількість боксерів, менеджерів, промоутерів, матчмейкерів. Почне вибудовуватися правильна система зі своєю інфраструктурою, де будуть задіяні тисячі спеціалістів, яким зараз не знайшлось поля для діяльності. Все це підвищить якість і конкурентоспроможність українського боксу.

Окрім цього, потрібно мати домовленості, чіткі та прозорі взаємовідносини з любительською асоціацією, щоб запобігти різного роду конфліктам та непорозумінням, спільно будувати ефективну політику розвитку боксу в Україні.

Після досить довгої праці за кордоном Андрій Стєганцов, повернувшись в Україну, ініціює Перший національний, об’єднувальний з’їзд усіх професійних боксерських організацій України, щоб виробити спільну стратегію і тактику для більш налагоджених дій, які будуть сприяти подальшому розвитку не тільки професійного, але й українського боксу в цілому.