Будемо з медом і маком

У суботу в Україні відзначали свято Маковія. У церковному календарі його називають днем семи мучеників Маковеїв, а самі українці звуть його «Медовим Спасом». І не дивно, адже саме цього дня люди йдуть до церкви, аби освятити мед, а ще квіти, мак і воду.

Щороку біля Києво-Печерської лаври проводиться виставка-продаж меду і продуктів бджільництва. Показати, як попрацювали бджоли цього спекотного літа, до Лаври з’їхалися 150 провідних бджолярів із різних куточків України.

Аж до 22 серпня триватиме виставка-ярмарок «Медовий Спас». Окрім меду, тут продають предмети церковного вжитку, роботи іконописців, літературу православних видавництв, а також твори народних умільців та майстрів декоративно-прикладного мистецтва.

Але найбільшим попитом серед відвідувачів користуються продукти бджільництва: різноманітні види меду, від першого акацієвого до останнього — з соняшника та різнотрав’я, медовий пилок, медовуха, медові соти... Самі ж бджолярі радо діляться власними вподобаннями та порадами, як вибрати добрий мед.

— Можна зачерпнути його ложкою і подивитись, як він стікає. Якщо мед зрілий і якісний, то він тягучий, густий і не капає з ложки, а намотується на неї вузькою стрічкою, — розповідає пасічник із Черкащини Анатолій ПОГОРІЛИЙ. — Іншими словами, хороший мед має бути і не дуже рідким, і не дуже густим. Ще така особливість: натуральний мед має бути повністю однорідним і за кольором, і за консистенцією. Якщо, наприклад, він смугастий або плямистий, такий мед краще не купувати. Мед зараз продукт дорогий (за один літр просять від 50 до 100 гривень), тому люди не хочуть купувати неякісне, але справжні й добросовісні пасічники ніколи не запропонують покупцю підробку.

Оскільки на Маковія святять ще й воду, то вона в народі вважається цілющою й надзвичайно корисною. Тому в цей день люди святили ще й колодязі та воду в річках. А ще кожен, хто йшов до церкви, ніс із собою букет квітів, у якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку.

Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка». У ньому можуть бути і чорнобривці, й жоржини, й айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави: волошки, м’ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій.

Цікаво, у різних регіонах України такі букети мали й різні складові. Як розповідають етнографи, на Поліссі до святкового букета додавали морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю або кріп. На Черкащині колись вважали, що на Маковія треба обов’язково посвятити квіти, бо від цього квітне господарство. Тому святити несли також букети із квітів і колосків, посередині якого ставили свічечку.

А от на Поділлі святили цілий сніп городини та зілля, обв’язаний червоною китайкою. З ним урочисто обходили всю господу, хату, городи, сподіваючись і на наступний рік отримати гарний урожай та примноження в господарстві.

Ще один символ Маковія — різноманітні солодощі з маком. Напевно, багато хто з нас пам’ятає, як наші бабусі готували до свята «шуліки» — печені коржі, які ламали на дрібні шматочки, клали в макітру і заливали медом та розтертим маком. Дехто готував також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники. Та які б страви не готувалися, у будь-яке релігійне свято важливі не вони, а настрій та духовне очищення.