«Бульварні» екзерсиси та данина пам’яті
В арт-галереї Українського дому відбулася презентація книжок «Бульварний роман» і «Солодка Даруся» Марії Матіос. За словами самої письменниці, «більш контраверсійного поєднання для одного автора, аніж ці два твори — еротичний роман та психологічна драма, мабуть, складно придумати». З цим погодилися присутні: авторитетні літературні критики, популярні письменники, відомі видавці і говорили здебільшого про «Солодку Дарусю», що є, на думку Василя Шкляра, — «яскравим взірцем психологічної прози, що майже зникла з світової літератури». «Бульварний роман» вийшов торік у літературній агенції «Піраміда» і викликав шквал публікацій у періодиці. Крім цього, він здається легкою імпровізацією авторки у порівнянні з її осмисленої професійною емоційно-сильною «Солодкою Дарусею».
«...«бульварні» екзерсиси Марії Матіос мені не до шмиги... Данина несамовитому нашому часові. Тексти, зроджені, мабуть, розпачем, — написав Ігор Римарук у своїй передмові до «Солодкої Дарусі». — «Солодка Даруся» — це данина пам’яті. А також (чи передусім?..) — нашій мові». (Люди, які тонко відчувають мову, її діалектні особливості, різне звучання у різних часах і різних регіонах, відкриють для себе цілий світ багатої буковинської культури слова по сусідству з Румунією.)
Андрій Курков зізнався: «Для мене «Солодка Даруся» була відкриттям. Це сучасна класична українська проза, написана дивною мовою, про людей різних поколінь, життям яких руйнівно пройшли окупації, війна... Коли закінчив читати, відчув щем. Пригадую, у 1984 році у видавництві «Дніпро» вийшов роман польського класика Владислава Реймонта «Селяни» про тяжке життя жінки-селянки. Такі твори не є сьогочасними, вони приходять на довго. І Україна таку свою літературу мусить пропагувати. Переконаний, «Солодка Даруся» у польському перекладі має дійти до польського читача».
А поки український поет Юрій Позаяк, працюючи у Сербії, перекладає твір сербською.
«Солодка Даруся» — це історії людських доль, перекроєні історичними подіями 30-х — 70-х років минулого століття на Буковині та Галичині: румунська, німецька, радянська окупації, колективізація, війна, партизанський рух вояків ОУН-УПА. Ця драма — також відображення непростих стосунків поміж людьми, коли господарів впродовж кількох поколінь перетворювали на старців і жебраків, а пияків, ледарів та недбальців — на керівників та наглядачів від нової радянської влади. Таким чином зробили чужих серед своїх, вкорінюючи поміж односельчанами зраду, наклеп, зумисну шкоду. І хоч люди знали особисту драму божевільної Дарусі — головної героїні, вона залишалася одинокою, незрозумілою та осміяною. Хоч було їй візьми та вкороти собі віку.
Це твір багатьом сім’ям нагадає власну драматичну родинну історію на Донбасі, Криму, Слобожанщині, Кубані, Поділлі. І дасть змогу подивитися в минуле для того, щоби усвідомити і ще гостріше сприйняти сьогодення.
