«Фанерні ігри»

Як не старалися організатори «Таврійських ігор», але все-таки тринадцятий фестиваль пройшов «як попало». Ще задовго до його початку довелося почути масу припущень, що це останнє свято в Каховці. А за три дні фестивалю ця думка лише зміцніла.

А «ЗІРКИ» ХТО?

Дивацтва почалися з того моменту, як «Таврійські ігри» оголосили список учасників фестивалю. Там не було звичних і багатьма улюблених «Воплей Відоплясова», «Океану Ельзи», «Скрябіна» та інших вітчизняних і зарубіжних музикантів. Все стало зрозуміло на прес-конференції в день відкриття фестивалю. На запитання «де вони всі» генеральний продюсер каналу М1 Валентин Коваль абсолютно спокійно відповів, що в цьому році кастингом займався їхній канал, тому Олега Скрипку, як і Кузьму, просто «не запросили» (це продюсер повторив кілька разів). Висновок можна було зробити наступний — на сцену потрапили лише вірні «друзі» каналу М1. А з-за кордону були ті музиканти, які або проїздом були в Україні (у Глюкози тур нашими містами), або ті, кого у світовому шоу-бізнесі призабули, а, як наслідок, вони й коштують дешевше (Haddaway, Андрій Губін). Таким чином фестивальний «пул» зібрали (якось зам’явши історію з заявленим на першій прес-конференції Panjabi МС). Можна починати фестивалити.

КІЛЬКА НЕПРИЄМНИХ МОМЕНТІВ

Перший день відкрив перші проблеми «Таврійських ігор». Після приїзду до Каховки на журналістів чекав перший «сюрприз». Кораблів-то виявилося не два, а всього один «Маршал Рибалко». Тому більшості колег, які пишуть і знімають, дали місця в пансіонаті «Таврія», що знаходиться в Новій Каховці (?!), а це без чогось півгодини їзди до сцени. Транспортне сполучення з Каховкою здійснювалося за допомогою двох автобусів, але, як виявилося, ходили вони переважно «на прийоми їжі». Сумарно дорога забирала у журналістів понад дві години на день. Через це, щоб хоч якось попрацювати, багато кому доводилося добиратися на фестиваль за допомогою таксі.

Ще однією прикрістю для журналістів стала «расова» дискримінація. Тим, хто акредитовувався в Києві, видали жовті бейджі, які давали доступ практично у всі місця перебування музикантів. «Регіоналів» прописували на місці за допомогою зелених бейджів, з якими на корабель, наприклад, не пускали. Організатори пояснили такий хід тим, що корабель не гумовий і всіх умістити не може фізично. Поремствувавши з цього приводу, журналісти залишилися на прес-конференцію «надії України на Євробаченні» Руслани. З усіх слів співачки новою була її розповідь про роль своєї мами в команді «Диких танців» — вона, мовляв, займається фінансовими питаннями, заварює Руслані чай із трав і більше за всіх переживає за дочку на майбутньому конкурсі.

Вечірня сцена в день відкриття була надана українським виконавцям. Перед початком концерту Прем’єр-міністр України Віктор Янукович зачитав вітальний лист Президента, адресований учасникам та гостям фестивалю. Концерт, який був потім, відкрив ще одну проблему вітчизняних виконавців — «золоті голоси України» почали співати іноземними мовами — Олександр Пономарьов та Руслана стали англомовними виконавцями. І якщо другу можна зрозуміти (як-ніяк Євробачення), то перший, напевно після цього європейського конкурсу, вже не може без мови Шекспіра. Ось тільки боляче ріже слух вічна проблема з акцентом. А Ірина Білик взагалі стала російськомовною виконавицею. Але втім публіка залишилася задоволеною.

ЧИ ЛИШЕ ГУБІН ПОРУШИВ ТАБУ?

На другий день організатори знову «порадували» журналістів. Цього разу святковим пікніком з офіційними спонсорами. Було дуже неприємно брати участь у дійстві під назвою «встигни вихопити пляшку пива та шматочок шашлику». Представників мас-медіа, які пообідали таким чином, відправили до сцени, де увечері розгорталися дівочі баталії на конкурсі «Королева України». Після вже традиційних виходів дівчат у купальниках та вечірніх сукнях тринадцятою володаркою корони стала Жанна Говенко з Кіровограда. Журі за тільки їм відомими критеріями вибрали її з 26 відверто однотипних красунь.

Ну а в музичному наповненні вечора зрів черговий скандал. Незважаючи на те, що «Таврійські ігри» позиціонують себе як фестиваль «живого» звуку, не всі виконавці прислухалися до цього принципового пункту. Зокрема, «хедлайнер» другого вечора Андрій Губін преспокійно відпрацював під «фанеру». За що й отримав найбільш невтішні відгуки від організаторів. Але якщо не кривити душею, то на росіянина просто повісили всіх «собак» — не один він порушив фестивальне табу.

І НАСТАВ ДЕНЬ ТРЕТІЙ

Підняти зіпсований настрій зміг тільки день закриття фестивалю. Вранці левова частина журналістів бойкотувала прес- конференцію з пивним спонсором (напевно пам’ятали про пікнік). Зібралися всі на фінальній прес-конференції з організаторами. Після представлення «Королеви України» зі свитою та різкої критики «фанери» підбили більш «земні» підсумки. Так, порадувалися за сонячну погоду і вдячну таврійську публіку (близько 70 тис. чоловік відвідали Каховку цими днями), яка випила понад 50 тис. літрів пива за перші два дні. Потім заслухали звіт начальника УВС, в якому було сказано, що порядок на фестивалі підтримували 699 міліціонерів з 37 одиницями техніки. Вони затримали 72 чоловіка за бійку чи нетверезий стан. Найцікавіше, що офіційний сайт «Таврійських ігор» щодня відвідувало близько 90 тис. користувачів.

Вечірній концерт був інтернаціональним і сильним порівняно з іншими днями. Білоруські «Леприконси» «розірвали» глядачів шаленим драйвом. Фронтмен групи Ілля виявився найбільш «фестивальним» музикантом — він постійно спілкувався з публікою, співав і танцював до сьомого поту — відпрацював на максимальних обертах. Пізніше, в прямому і переносному значенні підігріті глядачі, поринули в далеке минуле — закордонний Haddaway приїхав до Каховки з древнім, але який ще залишився в пам’яті багатьох, хітом «What is love» в різних аранжуваннях, та іншими менш відомими піснями. На виступ «Агати Крісті» народ почав підтягуватися навіть із пивного містечка. І це було того варте. Абсолютно «оновлений» Гліб Самойлов скинув вагу, зістриг кучері і став схожим на Тома Йорка з «Radiohead». Співали з «Агатою Крісті» всім полем. Окрему хвилю захоплення викликала пісня «про кохання української дівчини Наташі та російського хлопця Ігоря» — «Дельфін і Русалка». Фестивальний настрій виріс до максимального піку з виходом на сцену «Грін Грея». Пафосне, довге і важке «intro», «флібустьєр» Дизель в трикутному капелюсі, Мурік, який «косить» під Кіда Рока (в чорно-білому плащі, кісками на голові та борідкою) — складові шоу європейського рівня — це стильно і сильно. Комусь «гріни» подобаються до того моменту, поки Мурік не починає співати, інші люблять їх за старі хіти, але, загалом, вони задовольнили голод «за роком» у більшості слухачів. Хедлайнером же фестивалю стала Глюкоза. У реальності Наташа Іонова — молоденька дівчинка без меча, добермана та інших кліпових атрибутів, за якими Глюкозу знає український глядач. За день до виступу вона взагалі ховалася від журналістів «за маминою спиною», мотивуючи це бажанням відпочити. На сцені ж «комп’ютерна дівчинка» веселилася, бігала, танцювала і стрибала, встигала часто переодягатися, при цьому не збиваючись «з дихалки» і міняючи до невпізнання голос під час виконання пісень. (До речі, вже після фестивалю на одному з музичних каналів показували концерт Глюкози в Росії, де пісні йшли в тій самій послідовності і з точно такою самою інтонацією). Дякувати за це фонограмі, особистим даним співачки, чи майстерності звукорежисерів — вибирає кожний собі за смаком. Загалом повний успіх і фінальний феєрверк у небі Каховки.

ПІДСУМКИ

XIII фестиваль «Таврійські ігри» завершився. Для місцевих жителів це була можливість послухати музику і заробити (здаючи квартири та продаючи креветки). Вперше «ігри» транслювалися на всю Україну в прямому ефірі. Дуже порадували молоді невідомі колективи з усієї України на «малій» сцені. Не образила сонцем і теплом погода. Водночас безліч проколів в організації дали привід припускати, що цього року фестиваль пустили на самоплин. Видно, що в цьому році бюджет «Таврійських ігор» був невеликим і тому назвати його «святом музики та краси» можна з натяжкою — виступи під фонограму, відсутність регати тощо. Видно, що фестиваль зменшив оберти і втрачає колишній престиж.

Як заявив на підсумковій прес-конференції почесний президент «Таврійських ігор» Микола Баграєв, оргкомітет задоволений рівнем нинішнього фестивалю і наступного року «іграм» бути. Хотілося б тільки побажати організаторам у наступному році ретельніше поставитися до фестивалю. Зокрема, до відбору виконавців.