Фестиваль з амбіціями

Бердянський Міжнародний кінофестиваль під назвою «Бригантина» було створено 1998 року. Внаслідок десятирічної творчої роботи БМКФ з’явився проект створення унікальної кіностудії в м. Бердянську. Під час зустрічі організаторів із пресою йшлося як про фестиваль, так і про нові проекти, пов’язані з кінематографом, в приморському місті.

«Все починалося з ідеї — як залучити відпочивальників на «в’янучий» пострадянський курорт. Для цього потрібно було організувати що-небудь оригінальне», — розповів Олександр Махотін, генеральний директор і організатор «Бригантини». Так народилася ідея кінофестивалю, фінансову організацію якого Олександр взяв на свої плечі: «Ми задумали й провели 1998 року три фестивалі: фестиваль кіно, фестиваль КВК і фестиваль рок-н-ролу в червні, липні, серпні. Тоді на церемонію відкриття прийшло не більше п’ятнадцяти осіб, багато хто сприймав це як розіграш. Але потім, коли в місті почали проводитися творчі зустрічі й акторів почали пізнавати, крига скресла. Підключилися акторські гільдії, зокрема, Ніна Ільїна, Валерія Гущина, Світлана Суховій, і завдяки цьому з кожним роком фестиваль ставав усе більш насиченим і цікавішим».

Організатори старалися нарощувати інтерес глядачів, запрошували відомих кінематографістів із новими фільмами. Але, незважаючи на це, прийшов день, коли стало ясно: або потрібно розвивати професійну частину фестивалю, або він буде потихеньку вмирати, перетворюючись на звичайну білякінематографічну тусовку.

Цього року в Бердянську зібралися 120 кінематографістів із Росії, Білорусі, Польщі, Німеччини, Ізраїлю, Болгарії: так фестиваль перетворився на великий форум із міжнародним простором спілкування.

Важливим є те, що фестиваль має підтримку міської влади. Міськрада прийняла ухвалу провести ХІ Кінофестиваль у міжнародному форматі фактично за 1,5 місяця до відкриття. Але завдяки підтримці Гільдії акторів і Культурного фонду України, а також активності самих ініціаторів проекту вдалося вкластися в такі стислі терміни. У результаті нинішній БМКФ пройшов на більш високому рівні, ніж попередні.

Що ж до власне якості конкурсної програми, то голова журі ігрового кіно, голова НСКУ режисер Борис Савченко так відгукнувся про побачене:

— Я погодився брати участь у роботі над проектом, щоб побачити його роботу і структуру зсередини. Тепер можу сказати, що залишився дуже задоволеним. Фестиваль перебуває в стані якісного зростання. Також основу успіху кінофестивалю склала хороша конкурсна програма, об’єктивне журі, гідні призи переможцям і, звичайно ж, глядач, який чекав на цю подію.

Цікаво було почути і думку голови журі документального кіно, популярного телеведучого та документаліста Анатолія Борсюка:

— У цьому кінофестивалі я брав участь уперше. Вітаю ідею цього проекту насамперед тому, що в нас дійсно бракує місць для зустрічей і спілкування кінематографістів не лише між собою, але й із глядачами і критиками, особливо з інших країн. У нас має бути зворотний зв’язок зі світовим кінопроцесом, інакше ми залишатимемося на тому ж рівні, що й зараз. Кінофестиваль створити нескладно, але зробити його авторитетним у свідомості глядачів і не на один рік — це дуже складне завдання. У БМКФ добрі перспективи подальшого розвитку насамперед завдяки місцю проведення — багато хто із запрошених захоче побувати в цьому райському куточку України; по-друге, важливі готовність і бажання місцевої влади, спонсорів і громадських організацій продовжувати цей проект у Бердянську, адже часто буває навпаки.

Тепер бердянські ентузіасти кіно мають намір взяти новий рубіж — перейти від показу до виробництва фільмів. У найближчі роки в місті планується будівництво кіностудії європейського рівня, чотиризіркового готелю, а також створення прес-центру і сучасних кінозалів. Влада прийняла таку ухвалу, оцінивши потенціал фестивалю, його перспективи і значення для Бердянська. Як підкреслив засновник Культурного фонду України, який був присутній на презентації, відомий український актор театру і кіно Володимир Горянський:

— Цілком заслужено саме в цьому місті народилася і прижилася ідея створення кіностудії світового масштабу. І не лише завдяки прекрасним пейзажам і теплому клімату. Адже одинадцять років Бердянський кінофестиваль робить свою справу, відповідаючи тим самим на нескінченні запитання: «А чи є кіно в Україні?». Може здатися, що за цей період часу можна було досягнути й великих успіхів. Але ми, в основному, схильні більше себе лаяти, аніж хвалити, і в роботах, представлених на кінофестивалі, шукаємо скоріше мінуси, аніж плюси. Але потрібно пам’ятати і про те, що багато людей витрачало свій час і гроші не лише на себе, а й на створення та розвиток фільмів, здійснюючи внесок у мистецтво і культуру України. Місто і його мешканці давно вже зрозуміли, що фестиваль їм потрібен, тому тепло й відкрито зустріли новий проект. Я впевнений, що цей почин здійсниться.