Гойя, Мікеланджело і Тиціан — під одним дахом

В експозиції — оригінали Тиціана, Мікеланджело, Ван Дейка, Франсиско Гойї, П’єтро Антоніо Новеллі, Джованні Баттіста Тьєполо та інших авторів, що їх дотепер рідко демонстрували широкій публіці. За словами директора установи Ігоря Кожана, виставка підбиває підсумок тематичних акцій ювілейного 2013 року (нагадаємо, що 13 грудня 2013 року минуло 100 років відтоді, як Митрополит Андрей Шептицький передав Національний музей у Львові у дар українському народу. — Ред.) й водночас вшановує ще одну значну в житті музею подію — 40-річчя діяльності реставраційної майстерні графіки.

— Митрополит Андрей добирав свою колекцію, дуже далекоглядно мислячи, відтак поповнював збірку на лише раритетами українського національного мистецтва, а й європейського і загалом світового, — говорить історик мистецтва, професор Роман ЯЦІВ. —  У виставці, що її тепер демонструють у Національному музеї, як цілісний артефакт представлено рисунки західноєвропейських майстрів (здебільшого італійців) XVI—XVIII століть. Колекція цінна передусім тим, що представляє оригінальну графіку, а це означає, що яким би не був рисунок за тематикою та наповненням, він є в єдиному примірнику, тобто такого не може бути у жодній колекції. Крім того, із тих рисунків можна робити певні спостереження над деякими темами, які виконували художники, тому що рисунок здебільшого використовували як допоміжний засіб скульптори, тим більше живописці, а також архітектори. У даному випадку є чимало робіт, котрі потребують такого уточнення.

ЛЮДОВIКО ГАЛЛIНА. СТУДIЯ ГОЛОВИ ЖIНКИ

На думку Романа Яціва, представлена збірка може неабияк підсилити монографізацію тих чи інших митців, оскільки у музейницькій справі на Заході дуже уважно вивчають великі, комплексні виставки, присвячені певній епосі, певному колу художників. Професор наголошує: «Багато матеріалу, що є у Львові, — невідомо європейцям. Тому для багатьох фахівців із різних музеїв світу це було б вагомою сенсацією, хай не такою великою, як Пінзель». 

МАРКО МАРКОЛА. АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ ПРИЙМАЄ ДАРИ (ВЕНЕЦІЙСЬКА ШКОЛА)

На думку професора Яціва, і ця виставка в Національному музеї, і попередня — «За записом часу» (де публіці також демонстрували частину творчого доробку художників-реставраторів) — відкривають вагомі пласти світової культури і в контексті світової — української. Професор Яців також акцентує на вимірі адресності експозиції сучасному українському суспільству: «Щоб українці мали змогу дуже відповідально і виважено розпоряджатися цими набутками і в такий спосіб зіставляти свою культуру, свою традицію зі світовою. І це, можливо, чудова нагода поговорити  про європейськість українців, тому що багато тих зв’язків відслідковуються на рівні митців, взаємин між українськими художниками та архітекторами і, наприклад, італійськими, а також діячами церкви, тому що йдеться і про Ватикан, і про наших митрополитів — Льва Шептицького та Андрея Шептицького. Українці повинні це розуміти і з погляду суспільної свідомості бути дуже розпорядливими і відповідальними перед тим, що ми  маємо, і ставати у такий спосіб якісно вищими культурно».

Виставку «Західноєвропейський рисунок XVI—XVIII стст. зі збірок НМЛ» можна оглянути до 3 березня за адресою пр-т Свободи, 20.