...I загнали силачів далеко за місто
Так, недаремно класики літератури твердять, що найблагополучніші сім'ї не завжди бувають щасливими. Щось подібне сталося і з таким успішним і досить популярним в Україні видом спорту, як пауерліфтинг. Що й казати, широкоплечих людей завжди поважали в народі, а тих, хто хотів позмагатися в піднятті ваги, завжди знаходилося багато.
Отож і недивно: збірна країни останніми роками завжди задавала тон у міжнародному пауерліфтингу і на змаганнях високого світового рівня поступалася лише команді Росії. А кому, наприклад, з уболівальників цього виду спорту незнайомі імена багаторазових чемпіонів світу і Європи Віктора Налейкіна, Дмитра й Олексія Соловйових та інших відомих майстрів. Тільки під час останньої світової першості, яка, до речі, проходила в Черкасах (що також свідчить про великий авторитет українських богатирів), наша команда завоювала чимало золотих, срібних і бронзових медалей.
Але от халепа, саме в період цієї ейфорії на вітчизняному кораблі пауерліфтингу і відбувся справжній бунт. А підняли його проти свого «капітана» — голови республіканської Федерації Василя Алоєва саме «матроси» — члени збірної країни, заслужені майстри спорту, які ось уже не один сезон захищають честь країни. Випадок, погодьтеся, унікальний. Звичайно конфліктують федерації і спорткомітети, тренери і функціонери. Дуже вже треба було допекти завжди незворушним добродушним силачам, щоб обурення прорвалося назовні. Та й не вимагали вони нічого особливого: ні казкових поїздок, ні нечуваних гонорарів. Трохи уваги. І все. Як розповіли самі майстри «залізних справ», Федерації на їхні успіхи, грубо кажучи, наплювавати. Не так щоб уже дуже (адже для звіту передзвін медалей ох як потрібен!), але члени так званої громадської організації норовлять більше працювати не на суспільство, а на себе. На тому ж останньому світовому чемпіонаті функціонери розмістилися в кращих готелях, а ті ж збірні Польщі і Франції «загнали» далеко за місто. Так звана «зворотка» не примусила на себе довго чекати. Отож під час першості Європи українську делегацію розселили в погано обладнаному готелі за 20 кілометрів від міста, де проходили змагання, підкресливши відверто, мовляв, як ви до нас, так і ми до вас. А керівники команди навіть і пальцем не поворухнули, щоб змінити становище, мудро розсудивши, що трошки помучаться богатирі, а медалі все одно нікуди не дінуться. І таких прикладів можна навести чимало. Навіть відомі майстри змушені самі собі шукати місце для занять, що вже там казати про застарілі тренажери та інші спортивні снаряди, які вийшли з ладу! А відповідь одна: немає грошей. До речі, давно вже забуто фінансові самозвіти. Словом, у Федерації панує повна демократія: хочу звітую, хочу не звітую.
Як вважає майстер спорту міжнародного класу Василь Куртяк, ситуація напружена до краю, і якщо все залишиться, як і раніше, — а спортсмени не відчувають уваги до себе, — то успіхи покотяться похилою вниз. Уже сьогодні наступають на п'ятки збірної України ті ж поляки, румуни, та й багато інших. Можливо, всі точки над «і» розставить позачергова звітно-виборча конференція Федерації? А вона, як розповів Віктор Налейкін, з ініціативи членів штатної команди країни, відбудеться в жовтні. А місяць же революційний...
