КОМП’ЮТЕРНI ТЕХНОЛОГIЇ

Створено «повітряний» дисплей

Про унікальний дисплей, який проектує зображення в атмосферу, відомо поки що небагато. Однак вже цілком ясно, що витвір учених із прославленого Массачусетського технологічного інституту практично мало схожий на звичні нам монітори та телевізори.

Новинка, яка отримала ім’я Heliodisplay, виглядає як нічим не примітна коробочка прямокутної форми розміром із хлібницю. Зате цей пристрій здатен проектувати відео чи статичну графіку таким чином, що здається начебто вона висить у повітрі. Картинка виходить двовимірною, але може реагувати на дотики так само, як зображення на комп’ютерному дисплеї реагує на натискання мишки. Причому для роботи з повітряним дисплеєм не потрібно ніяких спеціальних окулярів чи рукавичок.

Доки всі патенти на диво-дисплей не отримано, докладна технічна інформація тримається в таємниці. Повідомляється лишень, що для створення кольорового зображення цей прилад якимось чином змінює властивості повітря, яке потрапляє в зону його дії. Як і у випадкові з комп’ютерними моніторами та телевізорами, картинка на повітряному дисплеї тим контрастніша, чим менша освітленість у приміщенні. При цьому робота дисплею в зоні прямого сонячного світла практично неможлива.

Можливі додатки диво-дисплеїв справді безмежні — від альтернатив побутовим телевізорам і моніторам до супертехнологічного рекламного та презентаційного обладнання.

Скажи спамові «ні»!

Ефективно протистояти лавині спаму, яка все збільшується, обіцяє створення єдиного стандарту боротьби з листами-сміттям. Цей стандарт, який розроблює група фахівців Anti-Spam Research Group міжнародної організації Internet Research Task Force, скоріше за все, стане офіційним доповненням до традиційного протоколу передачі e-mail — SMTP.

В основі стандарту лежить зміна бази даних системи доменних імен таким чином, щоб поштові сервери могли публікувати інформацію про ІР-адреси відправників масових розсилок. Це дозволить точно визначати походження кожного електронного листа.

SMS-регулювальник

Максимально поліпшити графік автобусного руху покликана електронна система, яка тестується зараз лондонською транспортною компанією Metroline.

Ідея, яка лежить у її основі, проста: за допомогою системи супутникового позиціонування визначається поточне перебування кожного автобуса. Далі, якщо хто-небудь із водіїв «випадає» з графіка руху, йому відправляється текстове повідомлення з проханням поспішити чи затриматися.

Допінг для трудоголиків

Нескладні комп’ютерні ігри в робочий час підвищують продуктивність праці — такого несподіваного висновку дійшли голландські вчені з Утрехтського університету. Висновок про користь комп’ютерних ігор на роботі дослідники зробили після цікавого досліду, участь у якому взяли 60 працівників однієї із голландських компаній.

У ході експерименту працівники розділилися на дві групи, одній із яких близько години протягом робочого дня дозволялося провести за нескладними комп’ютерними іграми — «Пасьянс», «Сапер» і їм подібними. При цьому людина могла сама вибирати час, який відводився для ігор. У результаті в більшості представників групи «геймерів» помітно поліпшилися продуктивність і позитивний робочий настрій. Знявши напруження і на деякий час відірвавшись від справ, люди з новими силами бралися за роботу.

Кукурудзяні компакти

Відомо, що звичайні компакт-диски, які у великих кількостях потрапляють на звалища в усьому світі, не розкладаються, а при спаленні виділяють чимало токсичних речовин. Розв’язання цієї екологічної проблеми здійснила японська компанія Sanyo, запропонувавши оригінальну й безпечну для природи заміну пластикових СD — кукурудзяними дисками MildDisc.

Основою для них слугує полімолочна кислота, яку отримують із кукурудзяних зерен. Вона за своїми властивостями вельми схожа з полікарбонатом. Виготовлені з неї диски за 50 — 100 років розпадуться на воду та вуглекислоту, не заподіюючи збитків довкіллю та здоров’ю людини. Цікаво, що для виробництва десяти таких компактів досить одного кукурудзяного качана середніх розмірів.

Інформаційна лавина

Лише наприкінці осені працівникам Каліфорнійської школи Інформаційного менеджменту та систем вдалося закінчити довгий підрахунок кількості інформації, виробленої людством за 2002 рік.

Виявилося, що обсяг нових даних, згенерованих і записаних людьми на різні типи носіїв, включаючи друковані, плівкові, магнітні та оптичні, за рік становив близько п’яти ексабайт (мільярдів гігабайтів). Якщо поділити це число порівну між усіма мешканцями планети, то на кожного припаде 800 мегабайт, що рівнозначне стелажеві з книжками висотою 30 м. За результатами досліджень, понад 90% нової інформації людство зберігає на магнітних носіях — жорстких дисках, дискетах і подібному. З великим відривом (сумарно — близько 7%) далі йдуть плівкові носії, а за ними — папір і оптика. Цікаво, що потік інформації, яка передається, в порівнянні з тією, яка зберігається, виявився набагато більшим. 2002 року він становив 18 ексабайт, із яких сімнадцятьма люди обмінялися за допомогою телефонного зв’язку.