«Козаку Луганському» — 200 років
2001 рік органiзацiя ЮНЕСКО оголосила Роком В. Даля. На його батьківщині в Луганську відбудеться цілий цикл святкових заходів — VI Міжнародні Далівські читання, виставки, засідання наукових секцій зi вивчення спадщини вченого, людини різнобічних інтересів і здібностей — він був військовим моряком, медиком, інженером.
В.І.Даль народився 22 листопада 1801 року в сім’ї лікаря Івана Даля, який мав датське коріння (іронія долі — датчанин стояв у витокiв джерел наукового російського мовознавства!). Закінчив Дерптський (Тарту, Естонія) університет, працював лікарем, чиновником; iз молодих років захоплено збирав лінгвістичні й фольклорні матеріали. 1832 року опублікував оброблені власноруч «Русские сказки. Пяток первый», 1833 — 1839 рр. «Были и небылицы» в 4 книгах. У пресі в 30 — 40-х роках В.Даль друкував реалістичні нариси під псевдонімом «Козак Луганський». Чим же цікавий вчений Україні? Подібно до того, як В.Даль створив тлумачний словник російської мови, майже через півстоліття, в 1907 — 1909 роках, Борис Грінченко не без його впливу по крихтам склав «Словар української мови». Концептуально вони мають багато спільного. Підхід: скарби живої мови — як конкретна ілюстрація до кожного наведеного слова.
Але все ж хотілося б, щоб вшановування видатного російського вченого не перетворилося на ще одну ланку з ланцюжка кампаній на уявний «захист російської мови» в Україні. Шовінізм, як і націоналізм будь- якої масті, часто використовує для своїх демагогічних цілей будь-який привід, зокрема й ювілеї видатних діячів культури. На Луганщині треба уже «рятувати» українську мову, але робити це слід не кавалерійськими наскоками з владних київських кабінетів, а виважено, враховуючи специфіку регіону, де політика русифікації саме останніми роками призвела до того, що українська мова нині знаходиться тут буквально на правах «бідного родича». От і великому росіянинові В. Далю в Луганську набагато затишніше, ніж великим українцям Т.Шевченку й Б. Грінченку.
