Ліза Березовська? Нічого незвичайного

— Ви не мене чекаєте? Я Ліза Березовська...

Я зустрічав її на прохання Сергія Бугайова і до цього ніколи не бачив. Фотографії в газетах не враховуються. Виявилося, що дуже схожа на батька. Поруч із нею були двоє молодих людей тренованого вигляду, на автостоянці чекав «Джип». «Це Тато комусь зателефонував до Києва», — пояснила Ліза.

— Як же я тебе не помітив, — питаю.

— А я через спеціальний хід пройшла, де офіційних осіб приймають. Ледве встигнула. Там когось зустрічають і вже закрили для сторонніх.

Вирішивши, що вона поїде на нашій машині, ми пішли на автостоянку, де прочекали ще хвилин 20. Автомобілі не випускали: дорогу перекрито: прилетів президент.

— Щось у вас зовсім серйозно, — помітила Ліза. — Такого ніде немає. У нас усе швидко. Таке було лише коли Клінтон приїжджав. Я на Рубльовці живу. На півдня тоді перекрили шосе. Не могла додому дістатися.

— Ну, Америка багатьом упоперек горла стоїть. Ось і охороняють.

— А у вас що за президент такий? Новий якийсь?

— Кучма.

— А! Цей уже давно. Я думала — вже іншій.

— Він, до речі, твого батька на посаду секретаря СНД рекомендував. Ти в курсі?

— У курсі. Тільки там, по-моєму, всі вони так хотіли. Кучма тільки озвучив. Вірменія лише була «проти», тому що Азербайджан «за». (Сміється).

— Ти, я дивлюся, в політиці розбираєшся.

— Ні. І не розбираюся, і не займаюся.

— А чим займаєшся? Африка казав, що ви якісь спільні проекти реалізовуєте.

— Ну так... У нас у Москві телекомпанія утворилася «Нова продакшнз», працює в музичному напрямі в основному. Андеграунд.

— А з Сергієм де ви познайомилися?

— Я й не пам’ятаю вже. Багато років знайомі, і все. Та його по всьому світу знають. Зараз він мав їхати на день народження баронеси Франчески фон Габсбург — теоретичної претендентки на австрійський престол. Вибрав Київ. «Австрія нікуди не подінеться», — каже.

— Так що це за проект такий буде у вас на ГРТ?

— Політичної передачі для молоді. Сергій усе носиться з ідеєю залучити електорат до політики. Ті, кому до тридцяти, на його думку, можуть скласти підтримку фракції «Яблуко», з якою він співробітничає. Однак на ГРТ щось глухо.

— Яка мета твого візиту до нас?

— Просто приїхала, і все. Київ ніколи не бачила. У Дніпрі хочу викупатися.

— Ти оригінал. Кожен, хто приїжджає, прагне в Лавру, на Хрещатик, а ти купатися. Вода, до речі, вісімнадцять градусів.

— Я вчора у п’ятнадцяти купалася. А Бугайов під час зйомок «АССИ» у воді був при 7 градусах за Цельсієм. Він не розповідав?

— Ні.

— Вони з Говорухіним зовсім трохи біля берега поплавали. А вже так змонтували, наче далеко це. Говорухін, хоч і здоровий мужик — видимість одна, теж ледь дуба не врізав. Він і «топити» Африку став, аби зігрітися якось. Експромт. Потім їх на березі Ярмольник, що невідомо звідки взявся, горілкою відходжував — iззовні та зсередини.

Поки ми їхали Києвом, Ліза все ахала та охала: «Яка краса! Ваш Хрещатик із його сталінським ампіром вбиває наповал. У Москві, певно, таких будівель красивих і не побачиш».

Від великого інтерв’ю вона категорично відмовилася:

— Я взагалі не розумію всієї цієї уваги до мене. Хто я така? Дочка Березовського? Величезна заслуга!

У мене язик не повертався задавати «провокаційні» питання. Нормальна людина. Що ще?