Лососі вимирають?

Схрещування генетично несумісних видів веде до вимирання цілих популяцій, і дикому лососеві загрожують мільйони його одомашнених побратимів За останні три роки понад мільйон лососів, вирощених у неволі, «пішли» з шотландських рибних ферм. Учені побоюються, що поширення промислового лосося в середовищі проживання його дикого північноатлантичного побратима призведе до загибелі всієї популяції останнього. Дані, опубліковані шотландським урядом, вказують на те, що за останні шість років шотландські рибогосподарства втратили 1,6 млн. домашніх лососів. Лише минулого року морські садки на лососевих фермах Шотландії залишили 821,5 тисячі лососів, а цього року шотландські фермери недорахувалися 106 тисяч особнів.

Останні наукові дослідження свідчать про те, що масова втеча промислового лосося призводить до катастрофічного скорочення потомства дикого лосося внаслідок його схрещування з домашнім. Вчені твердять, що таке схрещування фактично є мутацією, воно порушує генетичну структуру дикого лосося, що тисячоліттями еволюціонував у особливих, так званих лососевих ріках, пише gzt.ru. Названі цифри підтвердили побоювання працівників міжурядової Організації зі збереження північноатлантичного лосося (NASCO), які попереджали про те, що популяція дикого лосося стрімко скорочується, незважаючи на широко розповсюджене розведення промислової культури цього виду на рибних фермах Європи і Гренландії.

Згідно з даними, оприлюдненими за запитом британської організації Pure Salmon Campaign, найбільша кількість домашнього лосося, якого розводять в сітчастих вольєрах, у спеціальних морських садках, йде з рибогосподарств, розташованих у місцях з частими штормами і сильними вітрами. Наприклад, 2000 року 320 тисяч рибин пішло з рибних ферм у Оркні, 2002 року 313 тисяч покинули рибогосподарства в графстві Шетланд, і понад 300 тисяч покинули Західні острови минулого року.

Вже відомо, що понад 90% лососів, які повертаються на нерест у ріки Шотландії, Норвегії, Ірландії, Канади та Фарерської зони, насправді є втікачами з рибогосподарств і виведені промисловим способом, пише The Daily Telegraph. У ході дослідження лососевих рік Ірландії, що тривало 10 років, вчені вивчали біологічні характеристики першого та другого покоління гібридів дикого і промислово виведеного лосося. На їхню думку, проблема полягає в тому, що домашній атлантичний лосось походить від 40 основних видів дикого норвезького лосося, генетично відмінного від британського та ірландського. Тому в дарвінівській боротьбі за виживання у промислового лосося на 2% більше переваг у порівнянні з популяцією дикого лосося.

Вчені з Ірландського інституту морських досліджень і Королівського університету в Белфасті виявили, що 70% другого покоління гібридів вимирає в перші декілька тижнів життя внаслідок генетичної несумісності батьків. За спостереженнями вчених, після великих втеч промислових особнів із морських вольєрів лососеві ріки деякий час виглядають цілком здоровими, радуючи рибалок великими уловами об’ємних промислових лососів. Але вже в наступному поколінні відбувається колапс усієї популяції.

Результати досліджень професорів Філіпа Макгініті та Енді Фергюсона, опубліковані в часописі Royal Society Journal, свідчать, що той же процес відбувається з популяцією дикої форелі, яка задихається під натиском промислової бурої форелі, яка розповсюджує паразитів, що руйнівно діють на стан здоров’я дикої риби та її здатність до виживання. Дон Станіфорд з Pure Salmon Campaign сказав: «Розведення лосося в морських вольєрах — це відкрите запрошення до масової втечі. Працівники рибогосподарств називають такі втечі промислового лосося «божим промислом». Однак потрібно зазначити, що рибогосподарства звичайно розміщують у віддалених районах, де постійно штормить, а це означає, що в таких втечах винна людина, а не природні катаклізми».