Марсоходи, «хобіти», клонування...

Як зазначив головний редактор американського видання Дональд Кеннеді, цього року у керівництва часопису не виникло сумнівів у тому, що вважати «Найбільшим досягненням року». За версією Science, найбільш значущою подією в науковому житті 2004 року стала експедиція на Марс дослідницьких апаратів Spirit і Opportunity. «Неживі однорукі коробки на колесах, що пересуваються чужою планетою, зробили те, з чим ніяк не змогла б впоратися людина, — пояснює Science. — Вони виявили ще одне місце у Всесвіті, де, можливо, колись існувало життя». Марсоходи висадилися на поверхню Червоної планети на самому початку цього року, і з того часу не лише довели, що на планеті колись була вода, але й передали на Землю тисячі найцікавіших знімків, пише Gazeta.ru. Кеннеді особливо зазначив, що місія показала «екстраординарну ефективність автоматизованої роботи». Він вважає, що NASA ні в якому разі не повинна відмовлятися від досліджень за допомогою роботів, готуючись посилати на Місяць, а потім і Марс людей. «Зробити одне за рахунок іншого було б помилкою», — додав головний редактор.

Друге місце в рейтингу Science дісталося індонезійським «хобітам». Останки мініатюрних стародавніх приматів австралійські вчені виявили на острові Флорес (між Балі й Тімором). За місцем знахідки новий вид отримав назву Homo Floresiensis, але неофіційно стародавніх родичів людини, чий зріст був близько одного метра, а мозок — менше третини мозку Homo Sapiens, назвали «хобітами». Вчені представили світові скелет 30-річної жінки, що добре зберігся, який знайшли в одній із печер острова. Вважається, що вона жила приблизно 18 тис. років тому, в той час її вид ділив планету з Homo Sapiens. «Хобіти», як вважають учені, були смаглявими, безволосими людьми з пласкими носами, великими зубами і видовженими вперед щелепами. Вони використовували кам’яні знаряддя і займалися полюванням. Близько 12 тис. років тому цей вид із невідомих причин вимер. Як зазначає Science, дехто з опитаних вчених вважає, що це відкриття «найсерйозніше в антропологічній науці за останні п’ятдесят років».

Серед інших великих наукових досягнень видання назвало клонування людських ембріонів, яке здійснила команда дослідників під керівництвом Ву Сук Хвана з Сеульського національного університету (Південна Корея). У лютому цього року вчені повідомили про успішне клонування 30 ти людських зародків дляотримання стволових кліток. Згодом їхню методику взяли за основу дослідники з Піттсбурзького університету США, які нещодавно повідомили про клонування ембріонів макаки.

Визнання експертів Science отримала і робота американських і австрійських вчених зі створення нового агрегатного стану речовини — так званого ферміонного конденсату, або ультрахолодного газу. Розрахунки показують, що такі ферміонні атомні конденсати є «родичами» надпровідників із критичною температурою порядку кімнатної і вище. Так що відкриття такої системи може спровокувати революцію в енергетиці, високошвидкісному транспорті, комп’ютерних технологіях.

На думку журналу, не менш значуще відкриття зробили вчені-генетики. Воно стосується некодуючої частини ДНК (так званої junk-ДНК), яка довгий час вважалася некорисною частиною молекули. Як з’ясували дослідники, насправді junk-ДНК здійснює важливі функції контролю і регуляції роботи генів.

У топ-10 Science увійшло й відкриття пари нейтронних зірок-пульсарів, орбіти яких перекривають один одну. Вивчаючи випромінювання, яке походить від цих об’єктів, астрономи сподіваються довідатися про густину речовини нейтронних зірок.

Експерти Science відзначили також натуралістів-екологів, які повідомили, що близько третини з 5,7 тис. різновидів амфібій зараз перебувають на грані вимирання, а в промисловій Великій Британії зникають метелики і співочі птахи.

Ще одне місце в рейтингу дісталося вченим, які виявили нове в зв’язках між молекулами води. Деякі з отриманих даних все ще залишаються під питанням, тому Science зазначив, що «вода як і раніше є широким полем для досліджень».

Крім того, часопис заохотив наукові роботи на шляху до «революції в громадському здоров’ї». Експерти зазначили, що понад 90 науково-громадських організацій у всьому світі займаються дослідженнями соціально небезпечних захворювань, таких як малярія, туберкульоз і ВІЛ.

І, нарешті, замикає десятку найбільш значущих наукових відкриттів розвиток нових дослідницьких методів, які допомагають ідентифікувати гени. Їх упорядкування, впевнені вчені, дозволить зрозуміти, як деякі організми виживають за найбільш екстремальних умов.