Місто, яке лежить у нас під ногами

Протягом 11 років Іванна Чередниченко була автором і ведучою «Київських мініатюр», які з 1996 р. виходили в ефірі Київської державної телерадіокомпанії, а згодом на ТРК «Київ». На жаль, сьогодні на столичному муніципальному каналі немає місця для подібних програм. Та завдяки волі колективу «мініатюр» та її керівнику вони не зникли безслідно. У найближчих планах авторки разом із видавництвом «Варто» — випуск десяти мультимедійних дисків із 33-ма програмами.

Нещодавно в театрі «Сузір’я» був представлений перше DVD-зібрання. До нього увійшли шість сюжетів із циклу «Київських мініатюр»: Гумільов та Ахматова, архітектор Городецький, художник Кричевський, родина Терещенків, Маріїнський палац та Новорічний сюжет (про різдвяні листівки).

— Ці програми пов’язують глядача з кожною окремою частинкою історії міста, об’єднують усіх тих, кто любить Київ, пишається ним. Завдяки цій програмі багато родин приносили свої сімейні архіви до Музею історії Києва, — розказала «Дню» Ольга Друг, співробітник Музею історії Києва.

Сьогодні майже єдиним «вогником» надії на просвіту залишається духовно-просвітницький телеканал «Глас», який ледь-ледь жевріє виключно на ентузіазмі своїх творців. Телеефір ТРК «Глас» цілковито відрізняється від того, що пропонують глядачу його «колеги» по інформаційному телепростору. «Дитячі долоньки», «Ранок у Шишкіному лісі», «Моє звірятко», «Добре слово», «Дивосвіт», «Україна заповідна», «Твій компас», «Скрижалі душі», «Спадщина», «Літопис. Відлуння епох» — далеко не весь перелік проектів, що пропонує своєму глядачу канал. А головне: кожна програма прагне повернути глядача до культурно-історичної спадщини рідного народу, виховати в майбутньому поколінні, в дітях, ті вічні цінності, що залишаються незмінними вже протягом декількох століть. Адже без історичної пам’яті ми можемо втратити майбутнє, що є не тільки мрією чи бажанням, а в першу чергу — пізнанням.

— Я вважаю, що нашим обов’язком є пам’ять та повага до історії нашої країни, міста, родини. «Київські мініатюри» зробили великий внесок у виховання таких необхідних вічних цінностей. Якщо припинимо говорити «ця країна», «ця нація», а будемо говорити «наша країна», «наша нація» — саме у цьому наша сила, — говорить Віталій Ковалинський, історик, письменник, завідувач відділу Музею історії міста Києва.

— «Київські мініатюри» створювалися всупереч усьому — грошам, часу, особистому життю. Звичайно, без спільної роботи колективу цей проект був би неможливий. Часто доводилося працювати у найекстремальніших умовах. Зазвичай відзнімали півтори або ж дві години кожного сюжету, а хронометраж ефіру був трохи більше 30 хвилин, тому кожен кадр ми пропускали через себе. Це програми-враження, емоцій. Ми хотіли, намагалися привернути увагу киян до того історичного пласту, який буквально лежить у них під ногами, — розповідає Іванна Чередниченко, автор і ведуча «Київських мініатюр».

Нині Іванна не припиняє пошук нових тем, які цього разу буде втілено у циклі документальних сюжетів «Київська старовина. Світ мистецтва», створений на ТРК «Глас». Перший випуск команда вирішила присвятити дзвонам Києво-Печерської Лаври. Зараз тривають переговори стосовно продовження проекту на Першому Національному телеканалі.

Сучасний Київ уже не такий, як був ще 10 років тому назад. На жаль, потрохи втрачає ту атмосферу давнього міста. Міста, про яке писав Михайло Булгаков — «Нет города лучше на свете, чем Киев» чи Олександр Вертинський — «Я готов целовать твои улицы, прижиматься к твоим площадям»...