Містичні зв’язки

Збираючи талановиті фотороботи від майстрів фотосправи та аматорів, демонструючи всій Україні її ж обличчя та глибоко приховані сутності, «День», здається, сприяє появі невидимих, але дуже відчутних внутрішньоукраїнських зв’язків. За 11 років проведення нашого фотоконкурсу зав’язалося безліч різнокаліберних та різнорівневих вузликів, які починають утворювати нове полотно суспільного спілкування на якісно новому рівні. Це полотно не штучне, його тче саме суспільство, тому часом ці зв’язки-мотузочки між учасниками фотовиставки, героями їхніх світлин, глядачами і, врешті-решт, «Днем» простягаються доволі несподівано, майже містично. І ось вам черговий приклад.

У майже різдвяному диві задіяні такі особи: Олександр Бурковський, багаторічний учасник і призер Фотоконкурсу «Дня», Павло Каленич, директор агрофірми «Ольгопіль», що в районному центрі Чечельник Вінницької області, давній приятель «Дня» та багаторічний партнер нашого фотоконкурсу, Віктор Черномирдін (саме той Віктор Черномирдін, який донедавна представляв в Україні Російську Федерацію, перебуваючи на посаді Надзвичайного та Повноважного Посла РФ, а нині є радником президента РФ та спеціальним представником із питань економічної співпраці з країнами СНД), а також... Олександр Пушкін (саме той, класик російської літератури).

Отже, Чечельник. Місцина, де, як відомо, є на що помилуватися і з ким поспілкуватися. Як уже неодноразово наголошував «День», це один із тих куточків України, який постійно нагадує нам не лише про своє існування, а й про активність та небажання бути пасивним спостерігачем занепаду українського села. Саме тому тут уже двічі побувала наша «галерея на колесах». До того ж, Чечельник виховав постійних учасників Фотоконкурсу «Дня» — Олега Нича, а також колишнього фотокора «Дня» Бориса Корпусенка. Олександру Бурковському, який є автором характерних українських агроетюдів на кшталт «Треба щось робити» (як описав цю світлину один із наших читачів, це «дід з вилами», який сигналізує про те, що «треба боротися за своє»), врешті-решт довелося побувати й у Чечельнику. Під час цієї подорожі фотограф зробив яскравий, по-справжньому життєвий знімок добре відомого читачам «Дня» підприємця Павла Каленича в досить неформальній обстановці — з баяном. Згодом саме ця світлина стала одним із емоційних та настроєвих центрів першої персональної виставки Олександра Бурковського, яка нещодавно відкрилася в Російському центрі науки та культури в Києві (див. «День» №218 від 2 грудня цього року). Одним із відвідувачів фотовиставки був Віктор Черномирдін, який перебував в Україні з одноденним приватним візитом. Треба сказати, що потрапив сюди російський політик не випадково, адже саме Олександр Бурковський протягом восьми років фактично був персональним фотографом Черномирдіна. Тож стіни Російського центру науки та культури прикрашали в тому числі й портрети посла. Але Віктор Черномирдін не виявив значної уваги до власної персони, натомість звернув увагу на життєву світлину з баяном, особливо коли з’ясувалося, що прообраз присутній на виставці в плоті. І хоча політик засмутився через те, що на виставку Павло Каленич приїхав у музикальній самотності, без свого інструменту, як представника інтересів РФ Віктора Степановича не могла не втішити звістка, що стараннями цього ж таки фотогероя в Ольгополі найближчим часом з’явиться пам’ятник Олександрові Пушкіну. Нагадаємо, що російському поету доводилося свого часу гостювати на Вінниччині дорогою в примусове «відрядження» — південне заслання. Пам’ятник легендарному літератору вже відлито з бронзи, він чекає на своє відкриття 6 червня наступного року, у день народження Пушкіна. Хтось, може, говоритиме, що в Україні не цінують вартісну російську спадщину, але це точно буде не Віктор Черномирдін. Він навіть пообіцяв, що внесе в свій графік візит до Ольгополя, аби на власні очі побачити червневі урочистості, адже «нині в Україні рідко монументи російським класикам встановлюють», як констатував політик.

Ось так Фотовиставка «Дня» звела чергові несподівані містки: не тільки між російським поетом XIX століття та його політиком-земляком з XХ, а й між Ольгополем та спеціальним представником РФ із питань економічної співпраці з країнами СНД. Недарма Павло Каленич постійно наголошує: глибинка — поняття зовсім не географічне.