Монети України — суспіль «колеса» для іноземців
Ці монети, безумовно, віддзеркалюють віхи історії України. Проте є, мабуть, один аж надто великий недолік. Колекціонери у величезній більшості збирають монети за темами, певними країнами чи групами країн. Справжній нумізмат завжди віддає перевагу монетам, які перебувають в обігу. Тож, приміром, навіть ювілейні російські рублі — коронаційний Микола II і присвячений 300-річчю Дому Романових — випускали такими значними тиражами, що їх обіг не викликав сумніву. І золоті монети вартістю 5, 10 і 15 рублів постійно перебували в обігу, отже зовсім не легко знайти їх у відмінному стані.
Тим часом українські монети випускають просто мізерними партіями. Так, приміром, монету «Оранта» номіналом у 500 гривень, присвячена пам’ятнику архітектури XI століття — собору Святої Софії в Києві (золото 999,9 проби, 31,1 г, діаметр — 32 мм), випущено тиражем у 1000 екземплярів, а 20-гривневу срібну монету «Козак Мамай» 1997 року (срібло, 925 проба, 31,1 г, діаметр 38,61 мм) лише 5-тисячним тиражем.
Ці монети колекціонери щосуботи можуть придбати у клубі (парк Перемоги, павільйон «Ровесник») і щонеділі поруч з павільйоном «Юність» (станція метро Нивки). І тільки у 2,5-3 рази дорожче від їхньої номінальної вартості. Доступ до монет мають лише кілька «колекціонерів», котрі й правлять бал у цінах. Вони мають доступ у Нацбанк України, який частину тиражу через ВАБанк розповсюджує за кордоном. Вищеназваний банк є офіційним дистриб’ютером нумізматичної продукції НБУ. Охочих купити монети майже немає, хіба що заїжджі туристи заради екзотики куплять ці «колеса». Так називають монети, які фактично не перебувають у обігу. Офіційно оголошено, що вони обов’язкові до прийому, але щось їх не видно ні в державній торгівлі, ні на ринку. Такі ж екзотичні монети випускає лише Китай, ряд країн Тихоокеанського регіону, Багамські острови й острови Карибського басейну. Постає питання, а чи потрібна нам така «декоративна» нумізматика?
