Назад у майбутнє
Серед сучасних українських музичних формацій, які уособлюють так званий актуальний саунд, група «Фактично самі» є найбільш оригінальною і недооціненою.
«Недооціненість» безпосередньо витікає з тези про «оригінальність». Супермодна електроніка, звукові експерименти, що нагадують хірургічні операції в площині гармонії та фактури саунду, надзвичайні тексти, що претендують на поетичний авангард, — усе це в сумі дає приблизне уявлення про «Фактично самих». Група існує в двох, не надто споріднених вимірах: концертному та студійному. Цікаво, що на сцені «Самі» застосовують найбільш адаптовану для масового сприйняття модель звучання, яку можна визначити як рок-мінімалізм, але в студії вони почуваються як риба у воді. Відповідно, треба слухати студійні записи «Самих», саме вони відтворюють їхнє автентичне обличчя. Олег Артим — генератор музичних ідей «Фактично самих» не має контрактів з жодним існуючим у нас «лейблом» (фірмою грамзапису), а тому власноруч нумерує диски, а точніше CD-R групи та вкладає до коробок роздруковані на принтері обкладинки. Врешті-решт самвидавча «одісея» Артима завершилася виходом повноцінного диску, який є збіркою найкращих п’єс з чотирьох альбомів і має просту, але цілком провокаційну назву: «Fuckтично самі».
На обкладинці — експресивний оголений торс — живопис у виконанні фронт-вумен, лідер-вокалістки Ірени Карпи. Саме вона, Ірена, час від часу стає головним ньюсмейкером «Самих». Спочатку видала книжку прози «Знес паленого. Чтиво для ідіотів», яка починається попереднім словом до читача, що складається з одного рядка: «Люди! Я брешу!» — і змальовує пригоди панкуючої інтелектуалки на ім’я Євка. Проза весела, сюрреалістична, винахідлива і контраверсійна. Власне — як і музика, що її разом з Артимом і Артуром Даніеляном робить Ірена Карпа. Наступний ньюсмейкерівський бум навколо Ірени виник внаслідок озвучення наміру однієї кіпрської продюсерської компанії вкласти мільйон доларів у музичний проект, стрижнем якого буде образ і творчість співачки. Щоправда, невідомо, наскільки той проект є реалістичним. Натомість, диск «Фактично самих» — хоч і ретроспективна, але яскрава реальність буття однієї з найбільш непересічних груп. Трек-лист збірки побудовано за принципом зворотного відліку: дві пісні з останнього (2004 р.) альбому «Курва камбек», ще три — з «Ло-Фай-Траумс» (2003 р.), так само три композиції з найбільш експериментального «Космічного вакууму» (2002 р.) і ще по дві пісні зі вже раритетних альбомів «Болєзні пєвчіх птіц» (2001 р.) та «Дідькова гра» (1999 р.). Вміщено тут і кілька концертних треків, зроблених на «Червоній Руті», коли «Самі» робили свої перші кроки (1995-1997 рр.)
Перше, що спадає на думку після знайомства із «The best-ом» — карколомність музичної еволюції «Самих» внаслідок якоїсь невблаганної потреби увесь час змінюватись, відкривати все нові й нові стильові обрії. При тому величезне достоїнство цієї групи — збереження власного обличчя. Точніше — щирості його виразів — від найбільш екстремально-провокативних до найтонших емоційно-делікатних, а часом — глибоко рафінованих, майже невловимих нюансів текстів і гармоній. А ще після знайомства з «Самими» залишається гіркувате відчуття, що справжню оцінку їхньої творчості слід чекати не сьогодні, а в майбутньому. Маю надію — в не дуже далекому…
