Одним медом мазані

«Як пасічники, то добродії», — так здавна говорили у народі. 19 серпня в Україні офіційно відзначають День пасічника — відповідний указ Президента з’явився 1997 року. Свято збігається із Преображенням Господнім, або яблучним Спасом. Православні святять у церквах яблука та мед, а пасічники — ще й вулики. Роблять це, щоб бджоли добре перезимували.

Торік Україна була першою у Європі і п’ятою у світі за виробництвом меду — такі дані наводило Міністерство аграрної політики. Втім, бджільництво — не гонитва за тоннами меду, а ціла наука. Українці Петро Прокопович і Микола Вітвицький були знаними винахідниками у цій сфері. В Інтернеті читаємо, що перший є основоположником раціонального бджільництва. У 1814 році Петро Прокопович винайшов розбірний рамковий вулик. Завдяки цьому пасічники змогли вилучати мед і при цьому не винищувати димом бджіл, як робилося зазвичай. Також Петро Прокопович створив дерев’яну перегородку з отворами, через які проходять тільки робочі бджоли, — так можна отримувати чистий мед. Микола Вітвицький у 1828 році зробив перший у світі дзвоноподібний вулик — це підштовхнуло розвиток промислового бджільництва.

Зараз по всій Україні проходять медові ярмарки. Найпопулярніші сорти цього продукту — гречаний, соняшниковий, липовий, з буркуну. Банки з медом, наче бочонки з золотом, стоять по закамарках у господинь. Хтось додає цю смакоту в тісто, хтось — у чай, хтось маже на хліб чи просто їсть ложкою. У цеберках, горщиках і пластикових стаканах — море меду навколо. Навіть небо перед заходом сонця, здається, полите медом, і повітря солодко пахне квітами. Тож варто віддячити пасічникам за їхню роботу. Кращий спосіб зробити це — купити свіжого меду, приготувати щось із ним (хоч пиріг, хоч качку у солодкому соусі), запросити друзів, ласувати і радіти життю. А коли хочете зробити щось, відповідно до історичного моменту, передайте баночку меду військовим у зону АТО або переселенцям. Трохи солодкого доречно й у найгіркіші часи.