Олена ТВЕРДОХЛIБ: «Найкращий засіб виплескування емоцій — кікбоксинг»

Одна з них — Олена Твердохліб — абсолютна чемпіонка світу та Європи серед професіоналів і любителів iз кікбоксингу. У її колекції, напевне, немає лише одного титулу — олімпійської чемпіонки. І це не з її вини. Кікбоксинг — поки що не олімпійський вид спорту. Проте на Олімпіаді-2004, можливо, дебютуватиме жіночий бокс. І Олена мріє про олімпійське золото... Адже в своїй ваговій категорії вона — одна з найсильніших у світі.

— У дитинстві я спробувала свої сили в багатьох видах спорту. Навчаючись у школі, займалась легкою атлетикою, плаванням, гандболом... Але командні види спорту не захоплювали. В індивідуальних протиборствах я сама відповідаю за власний результат. Тут уже ніхто не скаже, що програла команда. Та й узагалі, цікавіше змагатися із суперниками віч-на-віч. У цьому випадку чудово усвідомлюю свої помилки. Результат залежить лише від власної майстерності. Гадаю, в спортивному плані я егоїстка. Напевне, це й допомагає перемагати на рингу.

— Як ви прийшли в кікбоксинг і чому вибрали саме цей вид спорту?

— Я добре навчалась у школі. Однак це не потребувало багато часу. Була необхідність розумно розподіляти свою енергію. Найкращий засіб для виплеску емоцій — кікбоксинг. Можна стверджувати, що кікбоксинг привчив мене до самодисципліни. Я почала відповідальніше ставитися до багатьох речей.

— Ви вибрали зовсім не жіночий вид спорту. Щось змінилося в психологічному плані відтоді, як уперше потрапили до тренувального залу?

— Спорт навчив мене бути сконцентрованою і зібраною, що допомогло мені з відзнакою закінчити магістратуру Національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю юрист. Нині працюю за фахом у відомій фірмі «Мономах».

– Прибутки кращої спортсменки світу не дозволяють нормально жити без додаткової роботи?

– Професійні змагання жінок відбуваються не так часто. До того ж і призовий фонд скоріше символічний. Участь в аматорських змаганнях узагалі потребує власних коштів. Єдине, що організатори мають забезпечити – аренду залів для змагань. Діставатися до місця проведення турніру потрібно лише за власні кошти.

– А як поєднуються тренування з роботою на фірмі?

– Мені достатньо двох-трьох годин на добу. Цього вистачає і на «фізику», і на техніку. Переважно – це вечірній час. Тренуюся після роботи. У цьому є свій сенс. Адже змагання завжди відбуваються ввечері.