«Перепливли» всю Європу!

Уперше у своїй історії збірна України з водних видів спорту зайняла перше загальнокомандне місце на чемпіонаті Європи, завоювавши 11 золотих, 3 срібних і 6 бронзових медалей. В останній день змагань ми обійшли росіян, які хоч і завоювали більше медалей, але відстали від України на одне «золото». Дуже несподівано і від того ще приємніше. Приємно, що в Мадриді у нас була справжня Команда. Саме так, з великої літери. Честь і хвала тренерському штабу, який зміг талановитих, але не завжди стабільних хлопців ідеально підвести до конкретних змагань. Щоправда, як кажуть самі спортсмени, двічі досягти піку форми за сезон надзвичайно важко. А на носі Олімпіада, набагато важливіші старти... Втім, керівництво збірної, звичайно, керувалося своїми мотивами, та й смак тріумфу на Європі повинен лише заохотити українців і дати їм пару очок фори (хоча б психологічної) перед конкурентами. «День» уже писав про чемпіонат Європи, і у своїх прогнозах бачив Україну на другому місці. Здавалося, що «посунути» росіян практично нереально. Та ні. Сусіди хоч і виступили стабільніше за всіх 10-15-5, але, як самі бачите, основою «фонду дорогоцінних металів» стало срібло. Не в останню, до речі, чергу завдяки українцям, які в деяких фіналах виявлялися трішечки швидшими. В останній день змагань «реабілітувався» Андрій Сердінов, який після «бронзи» на 50-метрівці батерфляєм виграв «золото» на дистанції у два рази довшiй з результатом 52,31 сек. Цим Андрій не обмежився, вигравши з колегами по збірній, у тому числі й Олегом Лисогором, естафету 4х100 комплексом. Не відстав від наших «зірок» спринтерів і Роман Володьков, додавши до своєї медалі вищої проби на вежі в парі й індивідуальну. У результаті ми — перші, обігнавши (і досить упевнено) такі «водні» країни, як Італія, Німеччина, Франція... І якщо вже говорити про європрорив у контексті українських реалій, то саме наша мадридська дружина його здійснила, а не, скажімо, Руслана — переможниця «Євробачення». Адже вона перемогла, висловлюючись фігурально в індивідуальному заліку, де країна майже не фігурувала, а наші плавці і стрибуни з трампліна — в командному. Чим підтвердили і зміцнили імідж України в європейському спорті. Ми «не заслуговуємо» членства в ЄС? Тоді подивіться на турнірну таблицю, панове. Наші спортсмени звикли задовольнятися малим. Немає баз, немає грошей... Проте до цього, напевно, не звикнеш. Тому й результати раніше ми показували хороші, але не кращі. А варто тільки вперше за останні десять років було провести повноцінну підготовку до змагань у столичному комплексі під відкритим небом «Юність», де для наших «збірників» почав функціонувати 50-метровий басейн, прийшли фантастичні результати. Може, хоч цей факт доведе, що економити на спорті — чи не єдиній нашій віддушині — щонайменше безрозсудно.