Пересторога «Населеного острова»
Фільм, над яким наразі працює режисер Федір Бондарчук, називається так само, як і відомий, майже культовий свого часу (тоді просто ще не було таких гучних градацій) роман братів Стругацьких. Книжка побачила світ 1968 року й була перекладена 60 мовами світу.
Цей твір належить до «романтичного» періоду братів- письменників. Сп’янілі від відлиги, ефемерної можливості знати, говорити й писати правду, вони співали осанну вільній, гармонійно розвиненій людині Землі. Вона несла свою правду в похмуре середньовіччя («Важко бути богом») або в заморочений утриманням влади, загрузлий у крові, такий знайомий і вже не страшний — адже він не має ніколи більше повторитися! — тоталітаризм («Населений острів»). Головні герої цих книг були гарні, як боги. Спортивні, як олімпійці. Освічені, як енциклопедисти. Мужні, як спартанці. Їхня чистота була по- дитячому наївною. Вони загартовувалися, потрапляючи до ворожого середовища, ставали чоловіками. Перемагали, освоюючи науку компромісу.
Для флагманів кіноістеблішменту середнього покоління — продюсерів Олександра Роднянського та Сергія Мелькумова, режисера-постановника Федора Бондарчука, звернення до забутого багатьма роману Стругацьких — повернення у дитинство, насолода пізнанням і грою уяви. Тим більше, що рівень сучасних кінотехнічних прийомів дозволяє творчій фантазії втілити, здавалося б, неймовірне. Однак і вимагає чималих грошей.
Російська кіноіндустрія вже дозріла, аби вкладати у виробництво вітчизняного кіна солідні суми, проте бюджет «Населеного острова» поки що б’є всі рекорди — 36,5 млн. доларів. Окрім того, на рекламу фільму передбачається витратити ще 15 млн. усе тих-таки доларів. Причому продюсери проекту вирішили, що традиційної реклами у вигляді банерів, теле- і кінороликів не буде. Фільм, на їхню думку, вимагає особливого представлення в особливих умовах.
Перша з намічених презентацій відбулася в рамках фестивалю «Кінотавр». Просто на пляжі за один день виріс кінотеатр під відкритим небом, і був створений антураж, що повторює деякі знімальні майданчики. Запрошені на дійство проходили до кінозали похмурим сірим тунелем через стрій озброєних до зубів солдатів із планети Саракш. Перед входом до зали кожен, хто входив, отримував чорний дощовик із жовтим написом на спині — «Населений острів». А після представлення кіногрупи і кількох коротких, але вражаючих спецефектами роликів усі потрапляли на бал у світському товаристві вищезазначеної планети.
Що й казати, презентація була влаштована вміло, широко і вигадливо. Та попри присутність як супервідомих акторів — Федора Бондарчука й Олексія Серебрякова, Анни Міхалкової та Сергія Гармаша, Гоши Куценка й Максима Суханова, — так і дебютанта, двадцятирічного студента щукінської школи Василя Степанова, робити будь-які висновки або прогнози зарано.
На думку Бориса Стругацького, «Населений острів» — роман, ідеальний для екранізації, «тут є все: і гостра ситуація, і справжній герой, і соціальна ідея, і забойний сюжет. Надзвичайно широкі можливості зняти фільм «для всіх».
Але з висоти часу і пережитих змін у суспільстві фільм на цю тему, на мій погляд, — ще й певний громадянський вчинок, оскільки сюжет «Населеного острова» сьогодні є не лише фільмом «для всіх», але й пересторогою для всіх.
Адаптував роман у кіносценарій відомий український «письменницький дует» — Марина та Сергій Дяченки разом з Едуардом Володарським.
— Ми вважаємо братів Стругацьких, — кажуть Марина та Сергій, — своїми вчителями в літературі поряд із Реєм Бредбері, Станіславом Лемом, Кліффордом Саймаком, Джоном Толкієном і Михайлом Булгаковим. «Населений острів» — одна з найулюбленіших наших книг. Ми розуміли, що, взявшись за цей сценарій, беремо на себе тягар великої відповідальності. Проте нам не заважав пієтет перед Стругацькими. І ще ми не мали на меті ламати роман. «Населений острів» неможливо зламати, можна самому об нього зламатися, якщо будеш необережним. Ми зробили все, аби зберегти і передати якомога точніше дух і сюжет цієї книги.
Прем’єра першої частини дилогії «Населений острів» відбудеться 18 грудня. Майже рік потому, в жовтні, глядачі побачать другу частину фільму. І чи стане фільм культовим, як роман, залежить не тільки від таланту, але й від громадянської позиції тих, хто над ним працює.
