Пляжний турнiр

— Як вам вдалося залучити близько п'ятдесяти, якщо можна так сказати, «дворових» команд?

— З одного боку, як ви сказали, вони, звісно, «дворові» — просто зібралися люди різного віку, котрі люблять цю гру і після нашого оголошення подали заявку, а з іншого — в цих командах грає шість діючих майстрів спорту, як, наприклад, чемпіон країни Юрій Косенко, досвідчені майстри Олег Рубан, Андрій Корчинський та інші. Так що рівень далеко не дилетантський. А подивіться скільки глядачів зібрав фінальний матч, який нагадував справжню «зарубу» професійних спортсменів. І нехай мої підопічні поступилися за сумою двох зустрічей суперникам з «Булі-булі», всі отримали величезне задоволення.

— Як тут, посеред піску, виріс баскетбольний майданчик? Адже по всій країні їх знищують, а ви?

— Все дуже просто: орендували землю, засукали рукава і побудували. Хіба погано. Для початку — асфальтовий, а от зараз думаємо покласти нове покриття або зробити його дерев'яним. Та й трибуни хочемо оновити — зробити просторішими.

— Цей турнір зародився не тут?

— В київському Палаці спорту, сім років тому, під час турніру, де зустрічалися «Маріам» і литовський «Жальгiріс», на першому спонсорському заході «Два мільйони — в кошик».

— Тоді, пам'ятаю, це було дуже вражаюче, коли переможцю винесли на блюді справжні два мільйони. А що отримали за успіх баскетболісти-«пляжники»?

— Теж непогано. Чемпіону Гідропарку дісталися музичні центри, а тим, хто посів друге та третє місця — праски і телефони. Але хіба в цьому річ. За час змагань, які почалися ще в червні, у нашому літньому спортивному таборі побувало безлiч народу — і на майданчику, і навколо нього. Тож активний відпочинок, у повному розумінні цього слова, пройшов на найвищому рівні.

— А наступного року?

— Переконаний, вийдемо на новий рівень...